Дональд Трамп. Фото: Charly Triballeau/AP
Після холодної війни глобальна денуклеаризація здавалася реалістичною метою, але сьогодні навіть непоширення ядерної зброї виглядає як хибна надія, пише бельгійське видання 7SUR7.
Минулого місяця звіти різних неурядових організацій підтвердили зростання бюджетів, виділених на ядерну зброю, серед країн, які її володіють. Сьогодні стає дедалі ймовірнішим, що десята країна у світі вирішить обзавестися цією найпотужнішою зброєю. Цією країною є Південна Корея. Проблема військової ядерної потужності обговорюється там протягом багатьох років і знову виникає після кожної провокації з боку сусідньої Північної Кореї. За даними нового опитування аналітичного центру Korea Institute for National Unification, 66% респондентів “підтримують” або “дуже підтримують” створення ядерної зброї в Південній Кореї. Це рекордний показник і на 6% більше, ніж у тому ж опитуванні минулого року.
Фактор Трампа
Від часу оголошення про виведення американських військ з Південної Кореї у 1970-х роках питання ядерної зброї регулярно порушується, оскільки Сеул ніколи не підписував мирної угоди з Пхеньяном. Сили Сполучених Штатів у Кореї, які налічують майже 30 тисяч солдатів, досі присутні в регіоні. Проте проблема ядерної зброї справді стала актуальною у 1991 році, коли Вашингтон оголосив про виведення американських ракет з іноземних баз.
Ядерна програма Північної Кореї з кожним новим випробуванням поступово змінювала громадську думку. Останній цвях у труну договорів про денуклеаризацію півострова – які, схоже, Північна Корея більше не дотримується – забив Дональд Трамп.
Від початку свого першого терміну президент Трамп висловлював негативне ставлення до утримання американських військ за кордоном. І якщо він поставив під сумнів зобов’язання США перед НАТО, то також хотів скоротити присутність в Азії, включаючи розгортання протиракетних систем, які, на його думку, були занадто дорогими. Журналіст Боб Вудворд у своїй книзі “Страх: Трамп у Білому домі”, опублікованій у 2018 році, широко описує цю справжню одержимість Трампа. Радники тоді намагалися пояснити, що виведення американських військ з Південної Кореї може бути сприйнято як ознака неминучого нападу з боку Півночі.
За даними Financial Times, існує чіткий зв’язок між підтримкою ядерної програми Південної Кореї та побоюваннями, що Трамп може повернутися до Білого дому. Оскільки ця ймовірність стає дедалі реальнішою, на 11% більше респондентів, ніж минулого року, вважають ядерну зброю кращою за американські зобов’язання.
Змінна громадська думка
Південна Корея має засоби для запуску військової ядерної програми. Це одна з країн, яка досі утримувалася від цього кроку. Але це може швидко змінитися. Прем’єр-міністр країни Хан Дук Су минулого місяця знову запевнив, що це питання не стоїть на порядку денному. Але мер Сеула О Се Хун активно підтримує ядерну опцію і є ймовірним кандидатом на президентських виборах 2027 року, зазначає британське видання.
«Ядерну зброю можна стримувати лише ядерною зброєю», – нещодавно підкреслив О Се Хун. «Покладатися лише на співпрацю між Південною Кореєю та США під ядерною парасолькою Америки має значні обмеження для нашої безпеки».
«Взаємна допомога» між Москвою та Пхеньяном
Глобальний контекст посилює це почуття занепокоєння щодо безпеки країни. Не лише тому, що Трамп може повернутися до Білого дому, а й тому, що південнокорейці бачать зближення між Північною Кореєю та Росією Володимира Путіна. Пхеньян і Москва зараз об’єднані договором, який включає пункт про «взаємну допомогу». Це, по суті, створює гарантії безпеки для Північної Кореї, яка закріпила свій статус ядерної держави у своїй конституції. Оскільки превентивний удар по її програмі може означати вступ Росії у війну.
Ядерний клуб наразі включає п’ять країн згідно з Договором про нерозповсюдження ядерної зброї (США, Росія, Великобританія, Франція, Китай). До цього списку додаються ще три країни, які визнали, що мають боєголовки, але не підписали договір: Індія, Пакистан і Північна Корея. Також варто врахувати Ізраїль, який ніколи офіційно не визнавав, що володіє ними. До цих дев’яти країн може приєднатися десята, і хоча довго вважалося, що це буде Іран, Південна Корея також може швидко зайняти місце у цій гонці.
