Фото:Depositphotos
У політичних кулуарах США йде гарячий дискурс щодо майбутнього лідерства країни та його впливу на геополітичні позиції. Якщо Камала Гарріс переможе на президентських виборах у листопаді, Джо Байден, можливо, отримає можливість рухатись у напрямку відкриття дверей до НАТО для України, стверджують джерела. Це може стати переломним моментом у дискусіях щодо вступу України до Альянсу, де США відіграють ключову роль.
За інформацією французької газети Le Monde, влада США більше не має принципових заперечень щодо запрошення України до НАТО. Це твердження лунає на тлі нещодавніх консультацій між лідерами провідних країн Заходу – США, Німеччини, Франції та Великої Британії, які, проте, мають різні погляди на це питання. Президент США Джо Байден, президент Франції Еммануель Макрон, канцлер Німеччини Олаф Шольц і прем’єр Великої Британії Кір Стармер, за повідомленням джерел, не змогли досягти єдності у своїх позиціях щодо майбутнього України в НАТО.
“Це амбітний план, що стосується складних питань, з яких немає спонтанного збігу думок”, – підкреслив один із західних дипломатів, близький до обговорень.
Історичний контекст підкреслює складність дискусій: Туреччина та Угорщина, як очікується, виступлять проти вступу України до НАТО. У той же час, позиція США щодо запрошення України може змінити баланс сил у Європі, що вплине на позицію Німеччини, країни, яка досі була обережною у цьому питанні.
Американські політичні процеси, ймовірно, будуть критично важливими для подальших рішень. Якщо президентом США стане Камала Гарріс, Байден, на думку дипломатів, матиме шанс використати перехідний період для просування цього важливого питання. Однак, у разі перемоги Дональда Трампа, шанси на просування питання вступу України до НАТО можуть різко зменшитися, і будь-яка ініціатива Байдена може нашкодити ситуації.
Незважаючи на ці виклики, Україна продовжує наполягати на своєму шляху до НАТО. Президент Володимир Зеленський 16 жовтня оприлюднив План перемоги, першим пунктом якого йде негайне запрошення України до Альянсу. Це сигналізує про рішучість Києва досягти цієї стратегічної мети попри всі політичні перепони.
Чи буде це питання вирішене у найближчому майбутньому – залежить від багатьох факторів, включаючи вибори у США та подальшу позицію Німеччини. У будь-якому разі, ситуація залишається напруженою, а результат може змінити геополітичний ландшафт Європи на роки вперед.
