Трамп, Путін і Китай: як новий геополітичний курс США вплине на відносини Москви та Пекіна

Сі Цзіньпін і Володимир Путін

Зміна дипломатичного курсу адміністрації Дональда Трампа щодо Росії матиме далекосяжні наслідки для глобальної геополітики, але навряд чи зможе розірвати міцний союз між Москвою та Пекіном. Аналітики вважають, що наближення Вашингтона до Кремля скоротить залежність Росії від Китаю, проте стратегічні інтереси двох держав залишаться спільними. Про це пише AFP.

Американський президент демонструє готовність переглянути три роки західної єдності у протистоянні російській агресії, що може призвести до перегляду умов майбутніх переговорів щодо України. Це матиме безпосередній вплив на Китай, який, хоч і займає нейтральну позицію у війні, залишався ключовим економічним і дипломатичним партнером Москви після введення санкцій.

За словами експертів, покращення відносин між США та Росією дозволить Кремлю відновити простір для дипломатичних маневрів, якого він був позбавлений через війну в Україні. Однак залежність Росії від Китаю навряд чи суттєво зменшиться, адже саме Пекін залишається основним економічним донором Кремля, забезпечуючи критично важливі технології та ринки збуту.

Аналітики порівнюють ситуацію з історичним “китайським проривом” президента США Річарда Ніксона у 1972 році, коли несподіване зближення Вашингтона з Пекіном призвело до ізоляції Радянського Союзу. Проте нинішня геополітична реальність кардинально інша. Під час Холодної війни Китай був ослабленою державою, яка шукала союзників проти СРСР, тоді як сьогодні Пекін є економічним гігантом із власними амбіціями, тісно пов’язаними з Москвою.

Росія може переконувати Трампа у готовності дистанціюватися від Китаю, але на практиці Москві вигідніше підтримувати міцні зв’язки з Пекіном. Китайська економіка залишається критично важливою для стабільності РФ, а спільне прагнення підірвати домінування США у світі лише посилює співпрацю між двома авторитарними режимами.

У дипломатичному протистоянні між Заходом і Росією Пекін поки що утримується від активного втручання, хоча продовжує розвивати військово-економічні зв’язки з Кремлем. Лідери двох країн, Сі Цзіньпін і Володимир Путін, регулярно проводять переговори, а секретар Ради безпеки РФ Сергій Шойгу вже вдруге за три місяці прибув до Пекіна для консультацій.

Для Китаю оптимальним сценарієм залишається збереження територіальних завоювань Росії в Україні та її поступове повернення до міжнародного співтовариства. Такий розвиток подій може створити прецедент для Пекіна, який уважно стежить за реакцією Заходу, плануючи власні дії щодо Тайваню.

У цій складній дипломатичній грі Трамп може намагатися переформатувати світовий порядок, але повністю розірвати російсько-китайський альянс йому буде вкрай складно.

НОВИНИ