Ну що ж, панове, здається, вечірка закінчилася. Не минуло й двох місяців із моменту, як Дональд Трамп знову вмостився в крісло у Білому домі, а Європа вже пакує валізи, щоб виїхати з токсичних відносин із США. Апофеозом стала сцена 28 лютого, коли Володимир Зеленський, прибувши до Вашингтона з простягнутою рукою, отримав від Трампа не чек на мільярди, а ляпас із фірмовою посмішкою “Make America Great Again”. Браво, трансатлантична дружба офіційно оголошена мертвою. Труну можна замовляти.
Європейські лідери, які десятиліттями спали під теплою ковдрою американської безпеки, раптом прокинулися й зрозуміли: дядько Сем більше не хоче грати в лицаря на білому авіаносці. НАТО? Заморожене, як російські активи в європейських банках. Брюссель стоїть перед дилемою: або продовжувати скиглити й чекати, поки Трамп передумає, або нарешті взяти себе в руки й побудувати щось своє. Спойлер: друге звучить як фантастика, але давайте розберемося.
Як Америка кинула Європу (і не вперше)
Раніше США були тим крутим старшим братом, який завжди витягне з бійки. Але Трамп, схоже, вирішив, що Європа — це просто сусідка, яка вічно просить позичити газонокосарку, але ніколи не повертає. Вихід із НАТО? Легко, він уже погрожує. Скорочення військ у Європі? Та кому потрібні ці бази, якщо можна витратити гроші на нові гольф-кари для Мар-а-Лаго! А найсмішніше — його загравання з Путіним. Поки Росія розмахує танками в Україні, Трамп, здається, готовий укласти з Кремлем угоду століття. Мабуть, мріє про спільний бренд “Trump-Vodka”.
Європа, звісно, в шоці. Десятиліття “американської парасольки” — і ось тобі, сиди голий під дощем російських ракет. Ну що ж, час подорослішати, чи не так?
Європейський план “Б”: виживемо без вас, дядечку Семє
Отже, що робитиме Європа, коли головний спонсор безпеки пішов у відставку? Ось кілька ідей, які вже гудуть у коридорах Брюсселя:
Європейський оборонний союз
Так-так, стара добра мрія про власну армію. Назвемо її Європейська оборонна спільнота (ЄОС), щоб звучало пафосно. Уявіть: французькі танки, німецькі дрони й італійські генерали, які сперечаються про те, чий соус до пасти кращий. Чи вийде з цього щось путнє? Побачимо.
Україна без США
Європа вирішила: якщо Америка кидає Зеленського, ми його підберемо. Німеччина вже натякає, що може віддати свої Taurus, а заморожені російські мільярди можуть піти на танки й відбудову. Щедро, але чи вистачить духу?
Промисловий бум (ну, спробуємо)
Щоб не програвати ні Росії, ні Китаю, ні навіть Штатам, Брюссель хоче свій Європейський банк озброєнь. Більше боргів, більше заводів, більше зброї. Звучить як план, але чи не закінчиться це черговим бюрократичним монстром?
Скасування вето
О, це буде весело! Уявіть, як Польща чи Угорщина верещать, коли їхнє право вето відправлять на звалище історії. Але без цього Європа так і залишиться клубом, де всі говорять одночасно й ніхто не слухає.
Самостійна Європа: мрія чи анекдот?
Чи зможе Європа стати великим геополітичним гравцем без США? Поки що це виглядає як підліток, який утік із дому, але забув гаманець. Росія вже точить зуби, Китай підморгує з-за рогу, а Трамп, мабуть, сміється в кулак. Розрив із Вашингтоном — це не просто “до побачення”, це болючий удар по гаманцю, армії й самолюбству.
Але знаєте що? Якщо Європа не зробить хоч щось, то залишиться просто симпатичним музеєм під відкритим небом — із круасанами, Ейфелевою вежею й російськими “Іскандерами” на горизонті. Тож, панове європейці, беріть себе в руки. Або хоча б удайте, що можете.
Автор Marianna Nyzhnia
6 березня
