Фото: AMIR COHEN/AP/picture alliance
В окружному суді Тель-Авіва триває допит прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу у межах “справи 4000”, в якій його звинувачують у хабарництві та зловживанні довірою громадськості.
Про це повідомляє Newsru.
Суперечка в залі суду: Нетаньягу б’є кулаком по столу
Нетаньягу відповідає на запитання свого адвоката Аміта Хадада, який намагається довести, що прем’єр не був у курсі домовленостей між власником медіахолдингу Walla Шаулем Аловичем та редакцією, яка нібито підчищала негативні матеріали про главу уряду.
Однак у ході засідання відбулася напружена суперечка. Судді неодноразово просили прискорити допит, вказуючи, що Нетаньягу повторює ті самі відповіді, а адвокат ставить ті самі запитання.
“Все більш-менш зрозуміло. Нетаньягу наполягає, що нічого не знав”, – заявив суддя Моше Бар-Ам.
Прем’єр різко відреагував на спроби суду обмежити його виступ:
“Я протестую! Десять років мене тягають по всіх інстанціях за звинуваченнями у хабарництві. 315 епізодів звинувачень розвалюються один за одним. Через це вся країна стала заручником. Через це мою сім’ю протягнули через ворота пекла. Але я вистою! І я маю право ще кілька хвилин розбити цей абсурд!” – вигукнув він, б’ючи кулаком по столу.
Суддя Рівка Фрідман-Фельдман закликала прем’єра знизити тон, однак той продовжив:
“Я зазвичай стриманий, але зараз відбувається щось абсолютно неприйнятне! Безпідставні звинувачення зруйнували моє життя! Я працюю як прем’єр-міністр навіть у ці дні, приходжу сюди двічі на тиждень, і мене хочуть позбавити права захиститися? Це брехня!”
Після цього Нетаньягу отримав службову записку, після чого попросив перервати засідання “на тривалий час”.
Що далі?
До завершення допиту захистом залишилося не більше семи засідань, після чого Нетаньягу почнуть допитувати представники прокуратури.
Судовий процес триває, і емоційний виступ прем’єра лише підігрів напругу довкола його справи. Чи вдасться йому уникнути вироку, чи судді не сприймуть його заяви як вагомий аргумент? Відповіді на це питання можуть визначити не лише його майбутнє, а й політичний ландшафт Ізраїлю.
