Фото: dailymail.co.uk
У Великій Британії помер один із найближчих до монархії осіб свого покоління — лорд Чарльз О’Хаген, один із 30 хрещеників королеви Єлизавети ІІ. Йому було 79 років. Причиною смерті стала важка травма голови, яка спричинила субдуральну гематому. Лорд пішов із життя в окружній лікарні Північного Девону 23 березня, повідомляє я Кореспондент посилаючись на Hello!.
Хрещений ще до народження Чарльза III
Особливість історії Чарльза О’Хагена в тому, що він був хрещений королевою ще до того, як вона стала матір’ю — він отримав це почесне звання до народження її первістка, нинішнього короля Чарльза ІІІ. Цей факт свідчить про виняткову довіру монархині до родини О’Хагенів. Його дід, Моріс Тауні-О’Хаген, був 3-м бароном О’Хагеном та відомим британським політиком.
Паж королеви та аристократ-європарламентар
Ще у 1953 році юний Чарльз виконував церемоніальні обов’язки пажу під час коронації Єлизавети II — одна з найбільш пам’ятних подій в історії британської монархії. Надалі його життя було тісно пов’язане з політикою: він отримав освіту в Ітоні та Оксфорді, а згодом двічі представляв Девон у Європейському парламенті — у 1973–1975 та 1979–1994 роках.
Особисте життя та королівські зв’язки
Лорд О’Хаген був тричі одружений. Його першою дружиною стала грузинська принцеса Тамара Імеретинська, представниця стародавнього роду, що походить від царської династії Імереті. Попри зміну політичних епох і власну активну кар’єру, Чарльз О’Хаген залишався близьким до британської королівської родини, зберігаючи теплі стосунки зі спадкоємцями трону.
Хрещеники королеви — не лише традиція
Єлизавета ІІ мала 30 хрещеників, і кожен із них символізував розгалужену мережу довіри, аристократичних обов’язків і державної служби. О’Хаген був не просто “номінальним хрещеником”, а активним учасником політичного та суспільного життя, прикладом того, як монархічні зв’язки можуть поєднуватися з публічною роллю в Європі.
Його смерть — не лише втрата для родини, а й прощання з частиною покоління, що виросло поруч із королевою, служило їй і втілювало ідею тяглості британської аристократії.
