Президент США Дональд Трамп і прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху в Овальному кабінеті в Білому домі у Вашингтоні, США, 15 вересня 2020 року. Фото: Tom Brenner/Reuters
В оборонному та політичному керівництві Ізраїлю зростає напруга: з кожним днем стає все більше підстав сумніватися, що президент США Дональд Трамп візьме до уваги ізраїльські інтереси при укладенні нової ядерної угоди з Іраном. Частина посадовців сподівається на жорстку лінію Вашингтона, інші — готуються до “угоди з пом’якшенням”, яка може надовго паралізувати будь-які дії ЦАХАЛу. Про це пише The Jerusalem Post.
Оптимісти посилаються на перекидання стратегічних бомбардувальників B-2 із бункерними боєголовками ближче до Близького Сходу, а також на публічні погрози Трампа на адресу Тегерану. Але песимісти згадують піротехнічну дипломатію Трампа у справі КНДР — гучні зустрічі, нуль результату.
Ізраїль вже міг би завдати удару по ядерній інфраструктурі Ірану, особливо після знищення комплексів С-300 у квітні та жовтні 2024 року. Але очікування згоди Трампа вже коштувало Ізраїлю стратегічної ініціативи. Тим часом ведучий переговорів від США — бізнесмен Стів Віткофф, хоч і є другом Ізраїлю, не має досвіду у складних технічних аспектах ядерних програм.
Ще більше тривоги викликає позиція Верховного лідера Ірану Аятоли Хаменеї. Після прикладу Лівії, він ніколи не погодиться на повну відмову від ядерного потенціалу. Максимум — косметичні поступки. І якщо нова угода дозволить Ірану зберегти частину програми або приховати запаси збагаченого урану, наслідки можуть бути катастрофічними для Ізраїлю.
Нетаньяху, схоже, не отримав чітких гарантій від Трампа, хоча публічно закликав до “ліванського сценарію”. Ще гірше — він не включив ключових оборонних посадовців до брифінгу уряду після зустрічі з президентом США, що викликає підозри у приховуванні реального змісту перемовин.
Якщо Трамп таки підпише угоду, яка не задовольнить Ізраїль, це може зв’язати руки Моссаду і ЦАХАЛу саме в той момент, коли Іран особливо вразливий до атаки. Іронічно, але така угода може виявитися навіть більш небезпечною, ніж оригінальний JCPOA 2015 року.
