Сучасні широкомасштабні опитування громадської думки щодо зовнішньої політики є відносно рідкісними, але нещодавні дані Gallup свідчать, що головні пріоритети американців не повністю збігаються з міжнародними цілями президента Дональда Трампа, хоча громадяни дедалі більше висловлюють стриманість щодо методів їх досягнення. Незалежно від партійної приналежності, американці вважають ключовими завданнями запобігання тероризму та поширенню ядерної зброї, забезпечення енергопостачання США та просування вигідної торговельної політики. Натомість пріоритети, засновані на цінностях, такі як надання гуманітарної допомоги, розбудова демократій та економічний розвиток інших країн, опиняються в кінці списку.
Представники обох партій відсунули ці питання на останні місця, хоча демократи виявили більшу підтримку таких ініціатив, ніж республіканці. Невелика більшість американців (58%) підтримують захист безпеки союзників загалом, а 50% — України зокрема. Щодо методів забезпечення інтересів США, близько 60% опитаних американців схвалюють дії через багатосторонні канали, такі як ООН і НАТО. Проте тут простежується чіткий партійний розкол: приблизно 9 із 10 демократів виступають за співпрацю з ООН і НАТО, тоді як серед республіканців таких лише 4 із 10.
Навіть деякі з найбільш суперечливих рішень Трампа, як-от замороження гуманітарної допомоги чи спроби послабити USAID, не стали переломним моментом, який би сформував громадську думку проти нього. Хоча дві третини американців вважають, що скорочення USAID може призвести до смертей чи гуманітарних криз в інших країнах, майже половина опитаних також зазначає, що рішення Трампа дозволить спрямувати ці кошти на внутрішні потреби або скорочення національного дефіциту.
Водночас більшість американців не бажають повного припинення гуманітарної допомоги, навіть серед тих, хто вважає, що США витрачають на неї забагато. Цікаво, що американці часто переоцінюють суми, які їхній уряд виділяє на такі програми. Ці дані відображають давню тенденцію: стурбовані внутрішніми проблемами, такими як занедбана інфраструктура чи криза бездомності, американці дедалі більше скептично ставляться до витрат за кордоном замість інвестування вдома.
Хоча більшість американців підтримують багатосторонність і альянси, зневага президента до цих принципів знаходить відгук серед його бази MAGA та республіканських виборців. Окрім останніх опитувань, варто зазначити, що сприйняття американцями загроз і можливостей змінюється. Переважна більшість вважає Китай загрозою або ворогом. Водночас демографічні зрушення поступово відвертають увагу американців від Європи. Молодші покоління, починаючи з міленіалів, частіше мають одного з батьків-іммігранта, що робить їх найбільш мультикультурними в історії США. Вони менш прив’язані до Європи та більше орієнтуються на Схід і Південь як на арену міжнародних проблем і рішень. (Примітка: латиноамериканці є найшвидше зростаючою демографічною групою, складаючи близько 20% населення США).
Ця дистанція від Європи, що дедалі більше відображається в соціально-демографічному профілі американців, помітна й у нинішній адміністрації. Команда Трампа з зовнішньої політики має обмежений досвід роботи з Європою, але, можливо, є найбільш компетентною у справах Латинської Америки.
Мало стимулів для інакодумства
Наразі в Республіканській партії майже немає стимулів оскаржувати зовнішню політику Трампа, а голоси демократів з міжнародних питань не здатні змінити політичний ландшафт. Дії президента не суперечать громадській думці — його заявлені цілі, особливо в економіці, енергетиці та, меншою мірою, боротьбі з тероризмом, відповідають тому, що важливо для американців.
Хоча більшість американців підтримують багатосторонність і альянси, зневага Трампа до них підтримується його електоратом MAGA та республіканськими виборцями. Оскільки президент визначає зовнішньополітичні орієнтири країни, його партія дає йому карт-бланш, і Трамп не є винятком. Іншими словами, немає підстав очікувати значного і впливового інакодумства на цьому етапі. А якби йому довелося зіткнутися з публічним викликом, Трамп неодноразово демонстрував готовність використовувати погрози праймериз для інакодумців, які можуть фінансуватися, наприклад, Ілоном Маском.
Навіть якщо деякі республіканці в Конгресі обережно висловлюють підтримку фінансуванню військових дій України, електоральні ризики та політична ціна відкритої опозиції Трампу чи їхнім виборцям часто занадто високі для всіх, крім кількох найвизначніших республіканців.
Наступний важливий виборчий момент настане на проміжних виборах 2026 року. Якщо виборці втомляться від політики Республіканської партії, вони матимуть шанс повернути демократам хоча б частковий контроль над Конгресом, а також над губернаторськими посадами та іншими державними й місцевими органами влади. Проте зовнішня політика навряд чи стане визначальним фактором для виборців. Натомість їхнє мислення зосередиться на ключових передвиборчих питаннях — зокрема, економіці та інфляції. Майбутня демократична більшість у Конгресі надасть опозиції більше повноважень для впливу на зовнішню політику (завдяки контролю над бюджетом і можливістю санкціонувати чи вимагати зовнішньополітичні дії, як-от санкції), але президент усе ще матиме потужний голос із трибуни.
Автор : Marianna Nyzhnia
