Фото: Depositphotos
Війна в Україні — це не лише історія про стійкість та мужність українців, а й про непомітну, але вирішальну підтримку союзників. Як показало велике розслідування The Times, саме Велика Британія відіграла значно більшу роль у протистоянні Росії, ніж було прийнято вважати.
У центрі цієї історії — британські військові й політичні діячі, які ще до початку повномасштабного вторгнення працювали над тим, щоб Україна була готова до війни. Колишній міністр оборони Бен Воллес отримав у Києві прізвисько «людина, яка врятувала Київ». А один з напрямків весняного наступу 2023 року навіть отримав кодову назву «Воллес».
Британські військові були першими, хто не лише поставив Україні протитанкові ракети NLAW ще у лютому 2022 року, але й направив до Києва своїх інструкторів для навчання українських солдатів.
Коли настав час весняного наступу 2023 року, саме Велика Британія зіграла ключову роль у плануванні операцій та координації зусиль союзників. Адмірал сер Тоні Радакін, генерали сер Ролі Вокер, сер Джим Хоккенхалл та інші регулярно приїжджали до України, особисто зустрічалися з генералом Залужним та працювали над деталями бойових планів.
Паралельно вони виступали посередниками між Києвом і Вашингтоном — особливо у моменти, коли між українським командуванням та адміністрацією Байдена виникали серйозні суперечності щодо темпів та тактики наступу.
Британська стратегія базувалася на концепції «голодувати, розтягувати і бити» — знищення логістики ворога, нанесення ударів у різних напрямках для виснаження сил РФ і зосереджений прорив.
Водночас Україна реалізовувала власне бачення операції, зокрема — за наполяганням генерала Сирського — намагалась атакувати у кількох регіонах водночас.
На тлі складної ситуації саме британські воєначальники забезпечили комунікацію, зберегли союзницьку єдність та продовжили глибоке залучення у процеси підготовки та постачання озброєння.
До кінця 2024 року Велика Британія залишалась найбільш гнучким союзником України, готовим до складних рішень та ризиків.
Як зазначає The Times, досвід Британії у цій війні — це не лише допомога у бойових діях, але й унікальна стратегічна школа для всього Заходу на десятиліття вперед.
