Фото: Depositphotos
Європейський Союз вирішив не включати заборону на імпорт російського скрапленого природного газу (СПГ) у майбутні пакети санкцій через опір деяких країн-членів та невизначеність із альтернативними джерелами постачання. Про це повідомляє Reuters із посиланням на європейських чиновників.
Фокус зміщується з санкцій на стратегічне планування
Замість прямої заборони імпорту, Єврокомісія планує оголосити нову «дорожню карту», мета якої — повністю припинити залежність ЄС від російських енергоносіїв до 2027 року. План мають оприлюднити на початку травня, однак подробиці наразі не розголошуються.
ЄС почав обговорення можливого ембарго на російський СПГ ще в січні, у рамках підготовки 16-го пакета санкцій. Однак протидія з боку низки урядів, а також ризики для енергетичної стабільності блоку змусили Комісію переглянути підхід.
17-й пакет санкцій відкладається — і не міститиме обмежень на СПГ
Очікується, що 17-й пакет санкцій Єврокомісія запропонує в червні. Утім, за словами джерел у Брюсселі, робота над ним просувається повільно. Заборона на російський СПГ більше не розглядається як реалістичний захід — щонайменше в короткостроковій перспективі.
«Ми не хочемо втратити важелі впливу на переговорах, жертвуючи російським СПГ прямо зараз», — зазначив один із високопосадовців.
Американський фактор і обережність Брюсселя
Президент США Дональд Трамп неодноразово закликав ЄС купувати більше американського газу. У Брюсселі це розглядають як можливий переговорний інструмент, щоб домогтися від Вашингтона зниження мит на європейські товари. Проте, як зазначають європейські чиновники, адміністрація США досі чітко не сформулювала свої вимоги.
У понеділок голова торгового комітету ЄС провів зустріч з американським колегою. Комісія охарактеризувала переговори як «оцінювальне обговорення» та наголосила:
«ЄС виконує свою частину роботи. Тепер США мають визначити власну позицію. Як і будь-які переговори — це має бути вулиця з двостороннім рухом».
Небезпека нової енергозалежності
Ще одне занепокоєння в ЄС — ризик створення нової залежності, цього разу від США. Після Росії та Норвегії Сполучені Штати є третім за величиною постачальником газу до Європи, й посилення енергетичних зв’язків із Вашингтоном не всі в Брюсселі вважають стратегічно безпечним.
Таким чином, нова енергетична політика ЄС дедалі більше набуває рис довгострокового балансу між геополітикою, економікою та безпекою.
