Фото: Depositphotos
17 квітня 2025 року, повідомляє Bloomberg
Німеччина, третя за величиною економіка світу, залишається критично залежною від імпорту енергії, що становить майже 70% її потреб, а для природного газу ця цифра сягає 95%. Як зазначає німецький журнал Der Spiegel, із поверненням Дональда Трампа до Білого дому геополітична ситуація стала ще більш непередбачуваною, а Німеччина відчуває розчарування не лише в Росії, але й у США. Незважаючи на зусилля зі зміцнення оборони, Берлін не має порівнянних планів для зменшення енергетичної вразливості, що залишає країну вразливою на міжнародній арені.
Енергетична стратегія Німеччини, започаткована у 2002 році урядом Герхарда Шредера з поетапним відмовленням від ядерної енергетики, призвела до зростання залежності від імпортного газу та вугілля. Ангела Меркель прискорила вихід із ядерної енергетики, а Олаф Шольц завершив його у 2023 році, попри енергетичну кризу та протести громадськості. Як результат, понад 20% електроенергії в Німеччині досі виробляється з вугілля — удвічі більше, ніж у середньому по ЄС.
До 2022 року 55% газу Німеччина імпортувала з Росії. Після припинення постачань із Москви країна перейшла на норвезький газ (майже 50% імпорту) та американський СПГ (91% імпорту СПГ). Проте це призвело до зростання цін: домогосподарства платять за енергію на третину більше, ніж до війни в Україні.
Новий уряд Німеччини, очолюваний Фрідріхом Мерцем із ХДС/ХСС, отримав шанс розробити нову енергетичну стратегію з інвестиційним пакетом у 500 млрд євро. Проте коаліційний договір не пропонує інновацій: газ залишається «мостовою технологією» до повного переходу на відновлювані джерела. Плани щодо закупівель газу залишаються нечіткими, а двері для повернення до російського газу відчинені, що викликає занепокоєння через ризик нової залежності.
Відновлювані джерела енергії, попри субсидії, не забезпечують стабільності. Минулорічні періоди Dunkelflaute (безвітряна та хмарна погода) спричинили стрибки цін на електроенергію та напруженість із сусідніми країнами через дефіцит. Стабільність мережі також погіршується, а компанії скаржаться на часті відключення.
Експерти пропонують повернення до ядерної енергетики, яка могла б замінити вугілля та забезпечити стабільне постачання. Реактивація старих реакторів займе до 5 років, а будівництво нових — до 15, але це виправдано зростаючим попитом на електроенергію через електрифікацію транспорту та розвиток ШІ. Такі компанії, як Google, інвестують у міні-реактори, а Франція та Польща активно розвивають ядерний сектор.
ХДС/ХСС Мерца визнає потенціал ядерної енергетики, але коаліційний партнер СДПГ, яка має антиядерні настрої, блокує ці ініціативи. Попри те, що опитування показують підтримку ядерної енергетики більшістю німців, політичні обмеження змушують уряд дотримуватися старої моделі. Як зазначає історик Катя Хойер, повторення тих самих дій із очікуванням іншого результату — це «визначення безумства». Німеччина потребує радикальних змін, щоб позбутися енергетичної залежності, і виборці, які голосували за зміни, очікують, що політики нарешті їх почують.
Джерело: Bloomberg
