Ронен Бар (Фото: GIL COHEN-MAGEN/POOL/EPA)
21 квітня голова ШАБАКа (Служби загальної безпеки Ізраїлю) Ронен Бар подав офіційну заяву до БАГАЦ — Верховного суду справедливості Ізраїлю — у межах позову проти рішення прем’єр-міністра Біньяміна Нетаньяху та уряду про його звільнення. Як повідомляє телеканал Кан, частина поданої заяви є конфіденційною, однак ключові тези вже стали надбанням громадськості.
У своїй заяві Бар зазначає, що причини його звільнення йому не повідомляли, але, за його словами, вони «не пов’язані з професіоналізмом», а радше із політичними мотивами.
«Ці причини, на мою думку, призвели до незвичайної послідовності дій з боку прем’єр-міністра, паралельно з якими велася скоординована кампанія проти мене у ЗМІ та соціальних мережах», — йдеться у заяві Бара.
Відмова служити — і тиск на спецслужбу
Нетаньяху звинувачував Бара у тому, що той нібито не діяв достатньо жорстко проти кампанії протесту, спрямованої на масову відмову від служби в ЦАХАЛі. Бар відкинув ці звинувачення, заявивши, що вимоги прем’єра фактично порушують межі функціонування ШАБАКу:
«Це демонструє, як прем’єр-міністр сприймає роль глави ШАБАКа. Він намагається використовувати можливості спецслужби для впливу на громадські протести, які не супроводжуються насильством», — наголосив Бар.
Його заява стала першим прямим юридичним кроком чинного керівника ізраїльської спецслужби проти уряду, що вже викликає широкий резонанс у суспільстві та політичних колах. Це також підтверджує глибоку напругу між силовими структурами та урядом Нетаньяху на тлі війни в Газі, кризи із заручниками та триваючих протестів.
Політична буря перед Днем незалежності
Позов Бара був поданий напередодні святкування Дня незалежності Ізраїлю, коли країна перебуває у стані внутрішнього розколу. Гучні звинувачення в політизації спецслужб, звільнення високопосадовців і протести проти уряду поглиблюють відчуття інституційної нестабільності.
На момент публікації офіс прем’єра не надав офіційного коментаря щодо позову Ронена Бара. Втім, політичні оглядачі вже називають цей крок «безпрецедентним сигналом кризи довіри між владою та безпековим істеблішментом».