Фото: Кореспондент
Лондон – Рішення адміністрації Дональда Трампа відійти від дипломатичної та військової підтримки України на користь посередництва у мирних переговорах щодо війни Росії проти України спричинило серйозні потрясіння у трансатлантичному альянсі. Це підштовхнуло європейські країни до активізації зусиль для зміцнення власної безпеки та координації дій, що актуалізувало ідею створення Європейської ради безпеки (та оборони), пише Королівський інститут об’єднаних служб (RUSI).
На тлі відступу США від підтримки Києва європейські держави посилили публічну та дипломатичну підтримку України, намагаючись компенсувати скорочення американських військових поставок та розвідувальної допомоги. Останні тижні характеризуються низкою ad hoc зустрічей, таких як саміт у Ланкастер-Хаусі 2 березня за участю 17 європейських країн і Канади, а також зустріч «Веймар+» 12 лютого за участю Німеччини, Франції, Італії, Польщі, Іспанії, Великобританії та представників ЄС. Ці ініціативи свідчать про прагнення Європи взяти на себе більше відповідальності за власну безпеку.
Ключовим поштовхом до цих змін стала заява Трампа та Вайнса 28 лютого, яка містила різку критику президента України Володимира Зеленського та ворожість до України. Це викликало хвилю підтримки Києва з боку європейських лідерів, які засудили Росію як агресора. Водночас у Європі зростає занепокоєння щодо надійності США як партнера у питаннях безпеки, що спонукає до радикальних заяв. Зокрема, майбутній канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, якого вважають атлантистом, заявив про необхідність «досягнення незалежності від США», обговорення з Великобританією та Францією можливості спільного використання ядерної зброї та виділення до 1 трильйона євро на оборону протягом наступного десятиліття.
Європейські країни, особливо на схід від Брюсселя, активно нарощують витрати на оборону, а Польща навіть розглядає можливість використання ядерної та сучасної неконвенційної зброї. Проте політична координація цих зусиль залишається викликом. НАТО, яке раніше могло бути майданчиком для таких дискусій, зараз зосереджене на реагуванні на скептицизм адміністрації Трампа щодо альянсу. Натомість ЄС демонструє амбітніший підхід, розблоковуючи значні фінансові ресурси для оборонних витрат через перерозподіл бюджетів, перегляд обмежень на державний борг та залучення позик для посилення європейської стратегічної автономії.
У цих умовах ідея Європейської ради безпеки набуває нової актуальності. Вона могла б стати платформою для координації дій європейських країн, уникнення дублювання зусиль та забезпечення участі всіх ключових гравців, включно з країнами, що не входять до ЄС, такими як Норвегія, Туреччина, Великобританія та Україна. Такий орган, за задумом, був би «бюрократично легким, але політично вагомим», подібним до «європейського G7 з питань безпеки». Він міг би зосередитися на підтримці України та пошуку справедливого миру у війні з Росією.
Саміт у Ланкастер-Хаусі показав, що Великобританія, попри історичну стриманість щодо європейських оборонних ініціатив, готова брати на себе лідерство у формуванні нової архітектури безпеки. Уряд Кіра Стармера може підтримати створення такого форуму, що зміцнить його позиції як лідера у питаннях європейської безпеки.
Питання складу учасників ради потребуватиме дипломатичних зусиль, щоб уникнути конфліктів. ЄС-27 могли б визначити, які країни представлятимуть лідери інститутів ЄС, а які – національні представники. Участь України, як країни, що є епіцентром нинішньої кризи безпеки, є необхідною.
Противники ідеї стверджують, що вона може дублювати функції НАТО. Однак, враховуючи сумніви щодо лідерства США та зростаючу роль ЄС у розвитку військових спроможностей, створення Європейської ради безпеки може стати основою для європейського «стовпа» НАТО, здатного взяти на себе відповідальність за безпеку континенту у разі послаблення американської участі.
Джерело: RUSI.
