Вплив діаспор на вибори в Румунії та Польщі: як проросійські кандидати здобувають перемогу

Перемога проросійських кандидатів на виборах у Румунії та Польщі може кардинально змінити геополітичний ландшафт Східної Європи.

Фото: Depositphotos

Перемога проросійських кандидатів на виборах у Румунії та Польщі може кардинально змінити геополітичний ландшафт Східної Європи, послабити підтримку України та підірвати єдність ЄС і НАТО. Одним із ключових, але малодосліджених факторів, що сприяють успіху таких кандидатів, є голосування діаспор.

Румунія: діаспора як інструмент російського впливу

Румунія, ключовий союзник НАТО в Чорноморському регіоні, стикається з політичною турбулентністю після президентських виборів 2024 року, які були скасовані через російське втручання. У 2025 році лідером перегонів став Джордже Сіміон, очільник ультраправої партії «Альянс за Союз румунів» (AUR), який здобув 40,5% голосів у першому турі повторних виборів 4 травня. Його антиукраїнська риторика, спрямована проти транзиту українського зерна та підтримки України, резонує з частиною електорату, зокрема діаспорою.

Роль румунської діаспори

Румунська діаспора, що налічує близько 5 мільйонів осіб, переважно в Італії, Іспанії, Великій Британії та США, відіграє значну роль у виборах. За даними Центральної виборчої комісії Румунії, у 2019 році діаспора склала 8% від загальної кількості виборців, а у 2024 році її активність зросла через спрощення процедур голосування за кордоном. Однак саме діаспора стала вразливою до маніпуляцій:

Соціальні мережі та дезінформація: Російські гібридні операції, зокрема через TikTok, активно впливали на румунську діаспору в 2024 році, просуваючи проросійського кандидата Келіна Джорджеску. Румунська розвідка (SRI) підтвердила, що Росія використовувала таргетовану рекламу та фейкові акаунти для поширення антизахідної риторики. Популістська риторика Сіміона: Сіміон апелює до невдоволення діаспори економічними труднощами та відірваністю від румунської політики. Його гасла про «національний суверенітет» і критику ЄС знаходять відгук серед тих, хто відчуває себе маргіналізованим. Організація голосування: У 2024 році AUR активно мобілізувала діаспору через власні мережі в Європі, організовуючи транспорт до виборчих дільниць і кампанії в соцмережах. Це дозволило Сіміону отримати значну підтримку за кордоном.

Наслідки

Перемога Сіміона, підкріплена голосами діаспори, може призвести до: Послаблення підтримки України: Сіміон виступає проти військової допомоги Києву та транзиту українського зерна, що загрожує економічним інтересам України та її позиціям у переговорах з ЄС. Ерозія єдності НАТО та ЄС: Антизахідна політика Сіміона може наблизити Румунію до проросійських країн, таких як Угорщина чи Словаччина, ускладнюючи спільні рішення щодо санкцій проти Росії. Внутрішня дестабілізація: Популізм Сіміона, підживлений підтримкою діаспори, може поглибити поляризацію в суспільстві, що вже постраждало від протестів після скасування виборів 2024 року.

Польща: діаспора та антиукраїнські настрої

Польща, один із найпослідовніших союзників України, також стикається з викликами на президентських виборах 18 травня 2025 року. Серед кандидатів — Кароль Навроцький від «Права і справедливості» (PiS) та Славомір Менцен від ультраправої «Конфедерації», які експлуатують антиукраїнські настрої. Хоча проєвропейський Рафал Тшасковський залишається фаворитом, голоси діаспори можуть стати вирішальними.

Роль польської діаспори

Польська діаспора, що налічує близько 20 мільйонів осіб (з них 2–3 мільйони мають право голосу), проживає переважно у США, Великій Британії, Німеччині та Канаді. Вона традиційно підтримує консервативні сили, такі як PiS, через сильну прихильність до національних і католицьких цінностей. У 2020 році діаспора віддала 74% голосів за Анджея Дуду, кандидата від PiS.

Антиукраїнська риторика: Навроцький і Менцен використовують невдоволення частини діаспори присутністю українських біженців (близько 1 млн осіб у Польщі). Вони закликають обмежити соціальні виплати українцям і переглянути військову підтримку України, що резонує з тими, хто вважає, що Польща «перевантажена» зовнішніми проблемами. Мобілізація через церкви та організації: Польські діаспорні громади, особливо в США та Великій Британії, активно мобілізуються через католицькі парафії та організації, які часто підтримують PiS. Кампанії Навроцького акцентують на «захисті польських інтересів», що знаходить відгук серед консервативної діаспори. Російський вплив: Хоча прямих доказів російського втручання в польські вибори менше, ніж у Румунії, проросійські наративи про «втому від України» просуваються через ультраправі канали в Telegram і X, які мають популярність серед діаспори.

Наслідки

Перемога Навроцького чи Менцена за підтримки діаспори матиме серйозні наслідки: Охолодження відносин з Україною: Обмеження соціальних програм для біженців і скорочення військової допомоги послаблять стратегічне партнерство з Києвом. Послаблення позицій у ЄС: Політика PiS, підкріплена підтримкою діаспори, може відновити конфлікти з Брюсселем через порушення верховенства права, зменшивши вплив Польщі в ЄС. Регіональна нестабільність: Як ключовий елемент східного флангу НАТО, Польща з проросійським президентом може підірвати довіру союзників, особливо на тлі зустрічей Анджея Дуди з Джордже Сіміоном у травні 2025 року.

Спільні загрози та роль діаспор

Голосування діаспор у Румунії та Польщі підсилює проросійські тенденції через кілька факторів: Вразливість до дезінформації: Діаспори, відірвані від щоденної політики країн походження, часто стають мішенню для популістських і проросійських наративів у соцмережах. Консервативний ухил: І румунська, і польська діаспори тяжіють до консервативних і націоналістичних сил, які дедалі частіше співпрацюють із проросійськими рухами, як-от AUR чи «Конфедерація». Мобілізаційні мережі: Організовані структури, такі як церкви, громадські об’єднання чи партійні осередки, дозволяють ефективно залучати діаспору до голосування за проросійських кандидатів.

Синергетичний ефект

Якщо проросійські кандидати переможуть у Румунії та Польщі, це матиме каскадні наслідки: Фрагментація ЄС і НАТО: Обидві країни є важливими для єдності Заходу. Їхній відхід від проєвропейського курсу може створити «проросійський блок» разом із Угорщиною та Словаччиною. Економічні втрати: Перегляд транзиту українського зерна вдарить по економіках Румунії та Польщі, а політична нестабільність відлякає інвесторів. Посилення гібридних атак: Успіх проросійських кандидатів у Румунії через маніпуляції в TikTok сигналізує про зростання російських гібридних операцій, які можуть поширитися на інші країни.

Висновки та рекомендації

Голосування діаспор у Румунії та Польщі стало важливим фактором просування проросійських кандидатів, що загрожує стабільності Східної Європи, підтримці України та єдності Заходу. Щоб протидіяти цьому, необхідно:

Посилити захист від дезінформації: ЄС і національні уряди мають інвестувати в моніторинг соцмереж і протидію гібридним атакам, особливо в діаспорних спільнотах. Залучити діаспору до проєвропейського діалогу: Проєвропейські партії повинні активніше працювати з діаспорами, пропонуючи конструктивні програми замість популістських гасел. Активізувати українську дипломатію: Київ має посилити комунікацію з румунськими та польськими діаспорами, підкреслюючи внесок України в регіональну безпеку та економіку. Зміцнити демократичні інститути: Прозорість виборчих процесів і боротьба з іноземним втручанням допоможуть зменшити вплив проросійських сил.

Польські та румунські вибори 2025 року — це не лише внутрішні політичні процеси, а й тест на стійкість європейської солідарності. Діаспори, які мають значний вплив на результати, повинні усвідомлювати свою відповідальність за майбутнє регіону.

Автор: Marianna Nyzhnia