Фото: Depositphotos
27 травня 2025 року, Київ — Україна активно реформує свій сектор видобутку корисних копалин, який зазнав значних втрат через три роки війни, прагнучи залучити мільярди доларів інвестицій завдяки новій угоді зі Сполученими Штатами. Про це повідомила міністр екології України Світлана Гринчук в інтерв’ю Reuters, опублікованому на reuters.com.
Нова угода та потенціал галузі
Україна володіє покладами 22 з 34 критичних мінералів, визначених Європейським Союзом як ключові для оборонної, високотехнологічної та зеленої енергетики, а також феросплавів, дорогоцінних і кольорових металів, що використовуються в будівництві, та деяких рідкісноземельних елементів. Проте галузь залишається недорозвиненою через бюрократію радянського типу та брак інвестицій.
У квітні 2025 року, після складних переговорів, Україна та США уклали угоду про співпрацю у видобувному секторі, яку активно просував президент США Дональд Трамп. З 23 травня запрацював спільний фонд, який фінансуватиметься за рахунок нових ліцензій на видобуток в Україні та інвестуватиме в мінеральні проєкти. За словами Гринчук, цей фонд має значно розкрити потенціал галузі, яка наразі становить лише 4% ВВП країни, хоча її можливості значно більші.
Втрати через війну
Війна завдала сектору величезних збитків. Близько половини мінеральних ресурсів України та п’ята частина її території перебувають під російською окупацією. Втрачено більшість вугільних родовищ, а також деякі поклади літію, марганцю та інших мінералів. За оцінками Гринчук, збитки сягають 70 трильйонів гривень (1,7 трильйона доларів) через окупацію та бойові дії вздовж лінії фронту протяжністю понад 1000 км.
Реформи та інвестиції
Україна оновила стратегію розвитку видобувного сектору наприкінці 2024 року. Зараз уряд зосереджується на:
- Покращенні доступу до геологічних даних: Спільно з Європейською комісією та ЄБРР триває проєкт із цифровізації до 80% геологічних даних радянської доби, який завершено на 40%.
- Перегляді ліцензій: Уряд аналізує 3000 чинних ліцензій на видобуток, з яких близько 10% можуть бути неактивними. Цей процес завершиться у 2025–2026 роках.
- Спрощенні бюрократії: Влада працює над зменшенням адміністративних бар’єрів та створенням списків критичних і стратегічних мінералів.
Ці реформи є частиною ширшої стратегії наближення до ЄС, членом якого Україна сподівається стати до 2030 року.
Аукціони та інтерес інвесторів
Незважаючи на війну, Україна продовжує проводити аукціони з продажу ліцензій на видобуток. У 2024 році було зібрано 2,4 мільярда гривень від продажу 120 ліцензій, і цього року уряд планує отримати аналогічну суму. Наразі видано 32 ліцензії, переважно на будівельні матеріали (глина, пісок, мармур, граніт), а також бурштин. Інвестори, здебільшого українські, цікавляться нафтою, газом, титаном, графітом і марганцем.
Угода зі США: економічне партнерство
Угода зі США, яку міністр фінансів США Скотт Бессент назвав повноцінним економічним партнерством, надає Сполученим Штатам пріоритетний доступ до нових угод у видобувному секторі України. Це також сприятиме фінансуванню післявоєнної відбудови країни. Остаточні документи для роботи спільного фонду були підписані минулого тижня, але реалізація проєктів потребуватиме часу.
Виклики та перспективи
Незважаючи на складнощі, спричинені війною, та напружені переговори між президентом України Володимиром Зеленським і Дональдом Трампом у лютому 2025 року, угода відкриває нові можливості для залучення іноземних інвестицій. Гринчук наголосила, що уряд не має наміру конфісковувати активи, які мають потенціал, але прагне повернути в обіг цінні родовища, які не розробляються роками.
Україна сподівається, що реформи та співпраця зі США пожвавлять видобувну галузь, зроблять її привабливішою для іноземних інвесторів і сприятимуть економічному відновленню країни.
Джерело: Reuters
