Фото: depositphotos.com
Серія ударів по іранських ядерних об’єктах і військовій інфраструктурі, а також слабка відповідь союзників Тегерана свідчать про крах створеної Іраном за десятиліття регіональної системи впливу. Військово-політична «вісь спротиву», що мала стримувати загрози Ізраїлю та США, фактично розсипається, пишуть Le Monde та New York Times.
Раніше Іран і його проксі-союзники — Хезболла у Лівані, Хусити в Ємені, міліції в Іраку й Сирії — демонстрували силу й вплив. Тегеран мав підтримку Росії та Китаю, а союз із Кремлем укріплював позиції Ірану в регіоні.
Тепер ситуація інша — навіть Владімір Путін мовчить, союзники дистанціюються, а сам Іран лишається майже сам на сам перед однією з найгостріших загроз за десятиліття.
Крах десятирічної стратегії
Після 1980-х, коли Іран вийшов із восьмирічної війни з Іраком, керівництво країни інвестувало мільярди доларів у створення мережі проксі-груп — від ХАМАС і Хезболли до шиїтських міліцій в Іраку. Ці структури мали утримувати ворогів подалі від іранської території.
Але після ліквідації у 2020 році легендарного командира Касема Сулеймані американськими дронами ця система почала втрачати ефективність. Його наступники централізували керівництво проксі-групами, що зробило їх вразливішими до ізраїльської розвідки.
Після атаки ХАМАС 7 жовтня 2023 року на Ізраїль проксі-групи зазнали важких втрат. Хезболла — колись головний союзник Ірану — зараз практично паралізована: її керівників усунено, арсенали знищено, вплив у Лівані похитнувся.
Втрата режиму Асада у Сирії восени 2024 року ще більше ослабила іранську «вісь спротиву». Сирія була ключовим транзитним вузлом для зброї й фінансування проксі-груп у регіоні.
«Ми спостерігаємо крах іранської регіональної стратегії, яка формувалася десятиліттями», — заявив New York Times дослідник Інституту Близького Сходу у Вашингтоні Фірас Максад.
Проксі залишились самі
Союзники Ірану дедалі більше уникають прямої участі у війні. Хусити після угоди з США у травні обмежили атаки на Червоному морі. Іракські міліції під тиском місцевих еліт намагаються не втягуватися у нове протистояння. Хезболла — мовчить.
«Іранська мережа не працює за принципом “один за всіх” — і союзники це бачать», — каже Алі Ваєз, директор проєкту Iran у International Crisis Group.
Що робитиме Росія — питання відкрите
Росія, попри гучні заяви в минулому, зараз також дистанціюється. Пряме втручання Кремля відштовхнуло б нових партнерів РФ у регіоні — ОАЕ та Саудівську Аравію. Крім того, ресурси Москви зосереджено на війні проти України.
Навіть країни Перської затоки, які ще недавно мали міцні відносини з Тегераном, нині тримають дистанцію. Як пише NYT, чимало з них у приватних розмовах висловлюють прагнення послабити Іран.
«Іран не був таким ізольованим з часів завершення ірано-іракської війни», — підкреслює Ранда Слім з Інституту зовнішньої політики Університету Джонса Гопкінса. За її словами, для Ірану нинішня ситуація — екзистенційна загроза.
