Чому Україна мусить покладатися на власні сили та європейську підтримку, а не на порожні обіцянки Трампа

Чому Україна мусить покладатися на власні сили та європейську підтримку, а не на порожні обіцянки Трампа? У світі, де геополітичні потрясіння стають нормою, Україні необхідна чітка стратегія виживання. Трамп, з його деструктивною риторикою, не лише спотворює факти, але й підриває міжнародну підтримку. Наша мета — перемога, а не капітуляція. Час діяти — нарощувати власне виробництво зброї та зміцнювати альянси з Європою. Досить порожніх обіцянок, настав час зосередитися на реальних діях!

Україна: Фото: Політична карикатура

Сьогодні мій близький товариш Юрій Луценко своїм постом у Facebook надихнув мене на роздуми про те, куди рухається Україна і як нам вистояти в умовах глобальної нестабільності. Його слова змусили ще раз переосмислити дії таких постатей, як Дональд Трамп, і прийти до висновку: Україна не може покладатися на порожні обіцянки шоуменів. Світ стоїть на порозі нових геополітичних потрясінь, і Україна, як ніколи, потребує чіткої стратегії виживання та перемоги. Є лише один рецепт: нарощувати власне виробництво зброї та максимально прискорювати європейські збройові потужності. Це не просто прагматичний шлях, а єдиний спосіб забезпечити незалежність і безпеку в умовах, коли деякі світові лідери, як-от Трамп, демонструють відверту некомпетентність і небезпечний популізм.

Трамп: шоумен, а не стратег

Нещодавній пост Трампа в соціальних мережах, де він коментує заяву президента України Володимира Зеленського щодо Криму, є яскравим прикладом його деструктивного підходу. Трамп називає позицію Зеленського про невизнання окупації Криму “шкідливою” для мирних переговорів, звинувачуючи Україну в тому, що вона не боролася за півострів у 2014 році. Його риторика не лише спотворює історичні факти, але й ігнорує реалії російської агресії. Крим не був “переданий” Обамою, як стверджує Трамп, — він був анексований Росією внаслідок незаконного вторгнення. Бази російських підводних човнів у Криму не є виправданням окупації, а заява Зеленського відображає юридичну та моральну позицію України, яку підтримує міжнародне співтовариство.

Трамп, схоже, не розуміє ані суті конфлікту, ані стратегічного значення Криму. Його пропозиція “забути” про Крим і зосередитися на “мирі” є нічим іншим, як спробою спростити складну геополітичну проблему до рівня шоу для власної аудиторії. Називаючи себе рятівником, який може зупинити війну, він не пропонує жодного конкретного плану, лише порожні гасла. Його твердження, що війна не почалася б за його президентства, є абсурдним, адже саме за його каденції Росія продовжувала нарощувати військову присутність і вплив.

Чому Україна не може покладатися на Трампа

Трампова риторика про “врятування п’яти тисяч солдатів на тиждень” звучить драматично, але не має підґрунтя. Він ігнорує, що Росія не зацікавлена в мирі на справедливих умовах, а її мета — знищення української державності. Його заклики до Зеленського “зробити це” (тобто укласти угоду) виглядають як тиск на Україну, щоб вона поступилася власними інтересами. Це не дипломатія, а маніпуляція, спрямована на просування власного іміджу “миротворця”.

Трамп не має реального впливу на ситуацію, а його заяви лише підривають міжнародну підтримку України. Замість того, щоб пропонувати конструктивні рішення, він звинувачує жертву агресії, повторюючи кремлівські наративи про “втрачений Крим” і “провокаційні заяви”. Такий підхід не лише шкодить Україні, але й послаблює позиції Заходу в протистоянні авторитарним режимам.

Європейський шлях: зброя і солідарність

Україна не може дозволити собі покладатися на ненадійних політиків чи їхні популістські обіцянки. Єдиний шлях — це самозабезпечення та міцне партнерство з Європою. Нарощування власного виробництва зброї, від дронів до артилерійських систем, уже показало свою ефективність. Українські підприємства, попри війну, демонструють вражаючу адаптивність, але потребують інвестицій і технологій.

Європейські країни, зі свого боку, повинні прискорити розширення власних збройових потужностей. Німеччина, Франція, Польща та інші партнери вже зробили значні кроки, але час грає проти нас. Росія активно переозброюється, використовуючи підтримку таких країн, як Іран і Північна Корея. Європа мусить діяти швидко, щоб забезпечити Україну необхідною кількістю озброєнь — від снарядів до систем ППО.

Забути про Трампа, рухатися вперед

Трамп і його MAGA-риторика — це шум, який лише відволікає від реальних завдань. Україна не має часу на порожні дебати про те, чи варто визнавати окупацію Криму. Наша мета — перемога, а не капітуляція перед агресором. Для цього потрібні власна сила, європейська солідарність і чітке розуміння, що таких, як Трамп, краще залишити в минулому. Їхні “великі угоди” — це пастки для тих, хто вірить у швидкі рішення складних проблем.

Україна вже довела, що здатна боротися і перемагати. Тож, ми мусимо зосередитися на реальних діях: виробляти більше зброї, зміцнювати альянси та готуватися до довгої боротьби. Бо свобода не дається задарма, і ніхто, крім нас самих і наших справжніх партнерів, її не забезпечить.

Автор : Marianna Nyzhnia