Обрання імені Папою Римським — це одна з перших і найважливіших дій нового понтифіка, що встановлює ідейний вектор його служіння. У виборі імені криється глибокий історичний, духовний та політичний сенс — від перших сторінок християнства до сучасних глобальних викликів.
Після підняття білого диму над Сікстинською капелою та звуків дзвонів собору Святого Петра світ завмирає в очікуванні. Кардинал-діакон проголошує сакраментальні слова: Habemus Papam — «Маємо Папу». Проте не менш значущим за саме обрання є ім’я, яке новий понтифік обирає для свого служіння. Цей вибір — не просто формальність, а потужний сигнал про наміри, пріоритети та бачення майбутнього Католицької церкви.
Ім’я як дзеркало намірів
Традиція зміни імені сягає VI століття, коли Папа Іоанн II відмовився від свого народного імені Меркурій, пов’язаного з язичницьким богом. Відтоді лише кілька понтифіків залишили імена, отримані при хрещенні. Хоча офіційно зміна імені не є обов’язковою, вона стала символічним актом, що відображає духовну місію нового Папи.
Наприклад, коли в 2013 році Хорхе Маріо Бергольйо обрав ім’я Франциск на честь святого Франциска з Ассізі, це стало чітким сигналом: його понтифікат буде присвячений миру, турботі про бідних і захист довкілля. Цей вибір визначив його як «Папу простих людей», чиї дії — від відмови від розкішних апартаментів до активної миротворчої діяльності — відповідають обраному імені.
Що уникають, а що обирають
Деякі імена фактично перебувають під негласною забороною. Наприклад, жоден Папа не обере ім’я Петро II — з поваги до апостола Петра, якого вважають першим Папою, а також через стародавнє пророцтво, що Папа з таким іменем стане останнім. Ім’я Урбан асоціюється з переслідуванням Галілео Галілея, а Пій — із суперечливою репутацією Пія XII через його позицію під час Другої світової війни.
Натомість серед можливих імен для майбутніх понтифіків можуть бути:
• Леон — на честь Лева XIII, який відстоював соціальну справедливість і права робітників;
• Інокентій — символ боротьби з корупцією та прагнення до моральної чистоти;
• Геласій, Віктор чи Мільтіад — імена перших неіталійських Пап африканського походження, що можуть підкреслити глобальний характер сучасної Церкви.
Імена, що залишили слід в історії
Найпопулярнішим ім’ям в історії папства є Іоанн — його обрали 21 раз, хоча через помилки в нумерації виникали курйози, як-от із «антипапами». Далі йдуть Григорій (16 разів) і Бенедикт (15 разів). Унікальність Папи Франциска полягає в тому, що він став першим за понад тисячоліття понтифіком, який обрав абсолютно нове ім’я, що не використовувалося раніше.
Кожен вибір імені має історичний контекст. Наприклад, Іоанн Павло II, обравши подвійне ім’я, вшанував своїх попередників і підкреслив зв’язок із Другим Ватиканським собором, що реформував Церкву. Бенедикт XVI своїм вибором вказав на прагнення повернення до традиційних цінностей, асоціюючи себе з Бенедиктом Нурсійським, засновником західного чернецтва.
Як світ дізнається нове ім’я
Після голосування конклаву ім’я нового Папи оголошується латинською мовою. Хрещене ім’я адаптується до латинської форми, а прізвище зберігається в оригінальній мові. Наприклад, Хорхе Маріо Бергольйо було проголошено як Giorgium Marium Bergoglio, а нове ім’я — Franciscum — прозвучало як кульмінація історичного моменту.
Церемонія оголошення імені є не лише релігійним, а й медійним феноменом. Сотні тисяч людей на площі Святого Петра та мільярди перед екранами чекають, щоб дізнатися, як зватимуть нового главу Католицької церкви, і що цей вибір означатиме для світу.
Ім’я як провісник майбутнього
У сучасному світі, де Католицька церква стикається з викликами секуляризації, міжконфесійного діалогу та глобальних криз, вибір імені Папи набуває ще більшої ваги. Чи стане наступний понтифік другим Франциском, продовжуючи акцент на екології та соціальній справедливості? Чи обере він ім’я, що вшанує африканських чи азійських святих, підкреслюючи зростання впливу Церкви в цих регіонах?
Яким би не був вибір, ім’я нового Папи залишиться не лише символом, а й дороговказом для його понтифікату. Воно відображатиме, як Церква реагуватиме на виклики XXI століття — від кліматичних змін до міжрелігійного миру. Тож коли наступного разу пролунає Habemus Papam, світ уважно слухатиме не лише ім’я, а й те, що воно обіцяє.
Автор: Katerina Bogdanenko