Фото: Depositphotos
Оборонна політика Сполучених Штатів за адміністрації Дональда Трампа у його другому терміні обіцяє бути більш напористою та орієнтованою на національні інтереси, що матиме значний вплив на глобальну безпеку, зокрема на Україну та Ізраїль. Згідно з аналізом Королівського інституту об’єднаних служб (RUSI), опублікованим 16 травня 2025 року, ключові зміни в американській стратегії стосуватимуться підготовки до потенційного конфлікту з Китаєм, перерозподілу відповідальності серед союзників, посилення захисту власної території та скорочення витрат на оборону. Ці зміни створюють як можливості, так і виклики для України та Ізраїлю.
Нова оборонна стратегія США: ключові напрямки
Адміністрація Трампа, як зазначає RUSI, прагне реалізувати принцип «Америка передусім», що передбачає припинення поточних війн, запобігання новим конфліктам, відновлення військової потужності США та зміцнення оборонної промисловості. Водночас союзники, включно з Україною та Ізраїлем, зіткнуться з більшими вимогами щодо фінансування власної безпеки та регіональної стабільності. Очікується, що нова Національна оборонна стратегія, яку розробляє заступник міністра оборони з питань політики Елбрідж Колбі, буде завершена до кінця серпня 2025 року. Цей документ буде стислим і зосередженим на пріоритетах, таких як протидія Китаю як «головній загрозі», захист американської території та модернізація збройних сил.
Міністр оборони Піт Хегсет, попри обмежений досвід у сфері оборони, активно просуває ідею «миру через силу». Однак його позиція опинилася під тиском через скандал із додатком Signal та звільнення кількох радників. Тим не менш, Хегсет і його команда планують скоротити бюджет Пентагону на 8% (приблизно $50 млрд) за п’ять років, перерозподіливши кошти на пріоритетні програми, такі як ядерна модернізація, підводні човни класу Virginia, безпілотні системи та протиракетна оборона.
Використання військової сили: уроки та перспективи
Трамп, попри риторику миротворця, готовий частіше застосовувати військову силу, уникаючи тривалих наземних операцій. У березні 2025 року США здійснили удари по хуситах у Ємені, які припинилися після оголошення про тимчасове перемир’я. Однак хусити продовжують погрожувати Ізраїлю, що може призвести до ескалації. RUSI зазначає, що Трамп віддає перевагу точковим ударам із використанням морських і повітряних сил, як це було під час його першого терміну, коли США ліквідували лідера ІДІЛ Абу Бакра аль-Багдаді та іранського генерала Касема Сулеймані.
Для України це означає, що США, ймовірно, не надаватимуть «стратегічних гарантій» у разі припинення вогню чи мирної угоди з Росією. Американська підтримка НАТО, зокрема статті 5 про колективну оборону, також виглядає слабшою, ніж будь-коли. Для Ізраїлю ситуація складніша: США активно переконують Ізраїль утриматися від ударів по ядерних об’єктах Ірану, але в разі масштабної атаки Ізраїлю та іранської контратаки США можуть бути втягнуті в тривалий конфлікт.
Вплив на Україну
Для України ключовим викликом стане вимога США до європейських союзників, зокрема членів НАТО, збільшити витрати на оборону до 5% ВВП. Ця мета, яку багато хто вважає нереалістичною, може призвести до напруження на саміті НАТО в Гаазі 24–26 червня 2025 року. США планують вивести до третини своїх бойових сил із Європи, зокрема з Німеччини, Польщі та країн Балтії, що послабить військову присутність Альянсу в регіоні. Це змусить європейські країни, включно з Україною, брати на себе більше відповідальності за власну безпеку.
Відмова США від «стратегічної підтримки» України в разі мирної угоди з Росією може ускладнити переговори. Водночас скорочення американської присутності в Європі відкриває можливості для України посилити свою роль у регіональній безпеці, якщо вона зможе наростити власні оборонні спроможності та отримати підтримку від європейських партнерів.
Виклики для Ізраїлю
Ізраїль опиняється в делікатній ситуації через американську політику стримування щодо Ірану. США нарощують військову присутність на Близькому Сході, але водночас чинять дипломатичний тиск, щоб запобігти ізраїльським ударам по іранських ядерних об’єктах. У разі ескалації конфлікту з Іраном Ізраїль може розраховувати на американську підтримку, але лише за умови, що конфлікт не переросте в тривалу війну, яку Трамп прагне уникнути.
Водночас Ізраїль, як і інші союзники, зіткнеться з вимогами США збільшити витрати на власну оборону та закупівлю американського озброєння. Це може посилити фінансове навантаження на ізраїльський бюджет, але водночас зміцнить військову співпрацю з Вашингтоном.
Нова оборонна політика США за адміністрації Трампа створює складний ландшафт для України та Ізраїлю. Україні доведеться адаптуватися до зменшення американської присутності в Європі, шукаючи нові формати співпраці з НАТО та європейськими партнерами. Ізраїлю необхідно балансувати між власними безпековими інтересами та американськими зусиллями щодо стримування Ірану. Обидві країни змушені будуть інвестувати більше у власну оборону, щоб відповідати новим реаліям «транзакційної» політики США.
До кінця літа 2025 року, коли буде оприлюднена нова Національна оборонна стратегія США, картина стане чіткішою. Україні та Ізраїлю варто готуватися до нових викликів, зміцнюючи власні позиції та шукаючи альтернативні джерела підтримки в умовах трансформації американської політики.
Джерело: Аналіз Королівського інституту об’єднаних служб (RUSI), 16 травня 2025 року.
Автор: Aleksandr Potetiuiev
