Для України Голокост має особливе значення, адже наша країна стала ареною однієї з найстрашніших трагедій XX століття. Бабий Яр, розташований у Києві, назавжди залишиться символом Голокосту не лише в Україні, а й у всій Східній Європі. У 1941–1943 роках нацисти розстріляли тут десятки тисяч людей, переважно євреїв, а також ромів, військовополонених і представників інших груп. За оцінками, у Бабиному Яру було вбито від 70 до 100 тисяч осіб. Ця трагедія стала однією з перших масових акцій геноциду під час Другої світової війни.
Бабий Яр — це не лише місце скорботи, але й нагадування про необхідність берегти пам’ять і протистояти ненависті. Сьогодні в Україні та Ізраїлі активно працюють над увічненням пам’яті жертв Голокосту. Меморіальний центр Голокосту «Бабий Яр» у Києві, який розвивається за підтримки міжнародних партнерів, покликаний стати важливим осередком освіти й примирення. Водночас Ізраїль через такі інституції, як Яд Вашем, зберігає свідчення тих страшних подій, щоб майбутні покоління знали правду.
Україна та Ізраїль, попри географічну відстань, об’єднані спільною історичною травмою та розумінням цінності людського життя. Обидві країни нині протистоять викликам, які загрожують їхній безпеці та свободі. У цей день пам’яті варто згадати не лише жертв, але й героїв, які чинили опір злу. Їхній приклад надихає сучасників не здаватися перед лицем агресії та несправедливості.
Йом Ха-Шоа — це час для роздумів про минуле й зобов’язання перед майбутнім. Бабий Яр, як і інші місця трагедій Голокосту, нагадує нам: «Ніколи знову» — це не просто слова, а заклик до дії. Сьогодні, коли світ знову стикається з війнами та нетерпимістю, Україна та Ізраїль стоять пліч-о-пліч у боротьбі за мир, справедливість і гідність.
