Фото: Depositphotos Золото має важливе значення у світовій економіці.
Китай: тіньовий гравець на ринку золота
За даними Goldman Sachs, у лютому 2025 року Китай придбав до 50 тонн золота — у 10 разів більше, ніж офіційно задекларував. Це приблизно $6 млрд за нинішніми цінами. Народний банк Китаю (НБК) п’ятий місяць поспіль нарощує резерви, які вже сягають 2 292 тонн — 6,5% від загальних валютних запасів країни. Але чому Пекін так активно інвестує в золото?
Аналітики вказують на три причини:
1. Дедоларизація. Китай прагне зменшити залежність від долара США, особливо на тлі торговельної війни та санкцій проти країн, з якими він співпрацює, зокрема Ірану.
2. Геополітична страховка. Золото — це актив, який не залежить від політичних рішень Заходу і зберігає цінність у кризові часи.
3. Внутрішня стабільність. Зростання цін на золото дозволяє Китаю підтримувати довіру до юаня, який відчуває тиск через уповільнення економіки.
«Золото торгується так, ніби ми вже у Третій світовій війні», — пише Адам Кобейсі, автор The Kobeissi Letter. Його слова відображають настрої ринку: інвестори бачать у золоті захист від невизначеності, яку підживлюють глобальні конфлікти та економічна турбулентність.
Україна: між можливостями та загрозами
Для України зростання цін на золото — це одночасно шанс і виклик. Національний банк України (НБУ) має у резервах 27 тонн золота, і нинішній ціновий стрибок збільшує їхню номінальну вартість. За поточними цінами це близько $3 млрд — суттєвий актив для країни, яка продовжує боротьбу з економічними наслідками війни.
Можливості:
• Зміцнення резервів. Золото може стати «подушкою безпеки» для стабілізації гривні, особливо якщо НБУ вирішить наростити його частку в резервах.
• Експортний потенціал. Україна має незначне, але стабільне видобування золота (близько 0,5 тонни на рік). Зростання цін може стимулювати інвестиції в цю галузь.
Загрози:
• Тиск на гривню. Високі ціни на золото часто сигналізують про недовіру до паперових валют, зокрема долара. Це може призвести до відтоку капіталу з ринків, що розвиваються, включно з українським, і посилити девальваційний тиск.
• Інфляційні ризики. Подорожчання імпорту через зміцнення долара може підштовхнути інфляцію в Україні, яка й без того залишається високою через війну.
«Для України золото — це не лише актив, а й сигнал про глобальну нестабільність. НБУ має діяти проактивно, щоб захистити резерви», — коментує економіст Олексій Кущ.
Європа: ЄЦБ під тиском
Європейський центральний банк (ЄЦБ) уважно стежить за золотим ринком. Зростання цін може вплинути на інфляційні очікування в єврозоні, де інфляція вже становить близько 3% (за даними Євростату на березень 2025 року). Якщо золото продовжить дорожчати, ЄЦБ може переглянути свою політику м’яких відсоткових ставок, що стане ударом для країн із високим борговим навантаженням, таких як Італія чи Греція.
Крім того, Європа стурбована непрозорістю дій Китаю. Аналітики припускають, що ЄС може ініціювати переговори з Пекіном щодо відкритості операцій на ринку золота. Водночас центральні банки країн єврозони, такі як Bundesbank (Німеччина) чи Banque de France, можуть збільшити закупівлі золота для диверсифікації резервів.
«ЄЦБ не може ігнорувати сигнали ринку. Золото стає політичним інструментом», — зазначає Маріо Блеєр, ексрадник ЄЦБ.
Ізраїль: тиха стратегія в бурхливому регіоні
Для Ізраїлю, який має стабільну економіку та низьку інфляцію (близько 2% у 2024 році), зростання цін на золото — це можливість зміцнити фінансову стійкість. Банк Ізраїлю останніми роками поступово нарощує частку золота в резервах (зараз близько 5 тонн), і нинішній ціновий бум може прискорити цей процес.
На тлі напруженості в регіоні, зокрема через конфлікти з Іраном і його проксі, золото для Ізраїлю — це «страховий поліс» проти економічних потрясінь. Шекель залишається стабільним, але зростання цін на енергоносії та сировину може підштовхнути інфляцію, що змусить центральний банк діяти обережніше.
«Ізраїль використовує золото як тихий актив, щоб захиститися від регіональних ризиків», — коментує економіст Йонатан Кац.
Глобальна перспектива: золото як новий стандарт?
Зростання цін на золото — це не лише економічний феномен, а й відображення глибоких геополітичних зрушень. Китай, скуповуючи золото, сигналізує світу про готовність до нової фінансової реальності, де долар втрачає свою гегемонію. Для країн, які залежать від західних валют, це означає необхідність адаптації.
Ключові наслідки:
• Дедоларизація прискорюється. Країни БРІКС, зокрема Китай і Індія, активно переходять на розрахунки в національних валютах, використовуючи золото як резервний актив.
• Геополітичний важіль. Золото стає інструментом впливу в руках держав, які прагнуть протистояти санкціям Заходу.
• Ризик для ринків, що розвиваються. Високі ціни на золото можуть спровокувати відтік капіталу з країн із нестабільною економікою, включно з Україною.
Що робити Україні?
1. Диверсифікувати резерви. НБУ варто розглянути можливість нарощування золотих запасів, особливо якщо ціни тимчасово стабілізуються.
2. Моніторинг ринку. Україні потрібна чітка стратегія реагування на волатильність гривні, спричинену глобальними трендами.
3. Міжнародна співпраця. Київ має активізувати діалог із МВФ і ЄЦБ, щоб отримати підтримку в умовах потенційної турбулентності.
Рекордні ціни на золото — це не просто ринковий феномен, а передвісник нової геоекономічної ери. Китай, скуповуючи золото, кидає виклик глобальній фінансовій системі, змушуючи Україну, Європу та Ізраїль адаптуватися до нових реалій. Для України це шанс зміцнити резерви, але й виклик для захисту гривні та економічної стабільності. У світі, де золото знову стає політичною зброєю, пильність і стратегічне планування стають ключовими.
