Фото: Енріко Карузо в ролі Елеазара
У XIX столітті Франція стала колискою музичних шедеврів, створених трьома видатними оперними композиторами єврейського походження: Жаком Оффенбахом, Джакомо Мейєрбером та Фроменталем Галеви. Кожен із них залишив свій неповторний слід у світовій культурі, але саме Галеви у 1835 році подарував людству оперу «Жидівка» («Дочка кардинала») — твір, що став не лише вершиною романтизму, а й глибоким віддзеркаленням єврейської душі.
У центрі опери — ювелір-єврей Елеазар та його красуня-донька Рахіль. Їхня історія розгортається на тлі середньовічної Європи, де кохання між євреєм і християнкою кидає виклик долі, а пасхальний Седер і трагічний ритуал аутодафе стають символами боротьби за віру й ідентичність. Фроменталь Галеви, син кантора, вплів у музику не лише драматизм, а й тепло єврейських традицій — мелодії «Жидівки» звучать як молитва, що торкається серця, як відлуння предків, що кличе крізь віки.
Українська прем’єра «Жидівки» відбулася у 1859 році, і відтоді опера стала улюбленою в багатьох куточках країни. Особливо тепло її приймали в містах із великими єврейськими громадами — Одесі, Вільно, Києві. Але ця музика не знала меж: вона зачаровувала всіх, хто чув її. Навіть Володимир Ленін, згадуючи відвідини опери, писав матері 9 лютого 1901 року: «Був на днях в опері, слухав із великим задоволенням «Жидівку»: я чув її раз у Казані (коли співав Закржевський) років, мабуть, 13 тому, але деякі мотиви залишилися в пам’яті». Ці слова — свідчення того, як музика Галеви могла проникати в глибини душі, лишаючи слід навіть у найнесподіваніших серцях.
Роль Елеазара стала справжнім випробуванням для найкращих тенорів світу. Її виконував легендарний Енріко Карузо, чий голос підносив цю партію до небес. У наші дні естафету перейняв Нейл Шикофф, єврей і син кантора, чиє виконання стало не просто мистецтвом, а майже священним дійством. У його голосі — відгомін синагогальних наспівів, біль вигнання і тиха надія на спокуту.
«Жидівка» — це більше, ніж опера. Це історія про кохання, що долає ненависть, про віру, що витримує вогонь, про красу, що народжується з болю. Вона звучить і сьогодні, нагадуючи нам, що музика здатна об’єднувати століття, змушуючи серця битися в унісон із мелодіями, які колись народилися під пером Фроменталя Галеви. Для України та Ізраїлю, країн із багатою історією і глибокими зв’язками, ця опера залишається символом того, як мистецтво може стати мостом між культурами й народами.
Time Ukraine Israel пишається тим, що розповідає вам цю історію — історію, яка живе в нотах і душах, перетинаючи кордони часу й простору.
Автор: Marianna Nyzhnia
