Цифрова війна за свідомість: як Україна та Східна Європа протистоять маніпуляціям Росії

Цифрова війна за свідомість в Україні та Східній Європі стає все більш актуальною, особливо напередодні виборів. Невидимі вороги, від кремлівських ботів до алгоритмів соціальних мереж, формують думки та сіють хаос. Як країни, що знають ціну свободи, протистоять маніпуляціям? Чому ця боротьба стосується кожного українця? Досвід Естонії, Литви та Молдови може стати прикладом для України у захисті демократії. Досліджуйте, як технології можуть бути як зброєю, так і щитом у цій битві за правду. Пильність — це обов’язок кожного з нас!

Алгоритми як зброя: від емоцій до політики

Цифрові платформи стали ідеальним інструментом маніпуляцій, бо вони грають на емоціях. Алгоритми TikTok, YouTube і Telegram підсилюють контент, який викликає гнів, страх чи сміх, а пропагандисти маскують політичні меседжі під жарти чи конспірологію. В Україні російські наративи про «зраду» чи «втому від війни» просуваються через анонімні Telegram-канали, замасковані під патріотичні. У Східній Європі, наприклад у Румунії, кампанії, пов’язані з Кремлем, роками рекламували «цілющі властивості ромашки», щоб напередодні виборів переключитися на підтримку проросійських кандидатів, використовуючи ті ж канали — блогерів, сайти, інфлюенсерів.

Такі операції не прагнуть переконати — вони сіють хаос і недовіру. У 2024 році перед виборами в Польщі Telegram-канали масово поширювали фейки про «змову Брюсселя», а в Україні подібні меседжі про «зовнішнє управління» регулярно з’являються в соціальних мережах. Мета одна: послабити демократію зсередини.

Східна Європа: лабораторія опору

Країни Східної Європи, що межують з Росією, давно стали мішенню гібридних атак. Але їхній досвід — це уроки для України та світу.

•  Естонія — взірець системного підходу. Поліція, спецслужби, регулятори та NGO, як-от Propastop чи Cyber Defense League, діють як єдиний фронт. Естонія блокує дезінформацію і навіть висилає пропагандистів, демонструючи нульову толерантність. Україні варто запозичити цей досвід для захисту виборчого процесу.

•  Литва зробила боротьбу з фейками національною місією. Департамент стратегічних комунікацій армії та медіарегулятор LRTC штрафують платформи на суми до 3% їхнього річного обороту за дезінформацію. Кожна скарга громадян розслідується, створюючи культуру пильності. Для України, де інформаційні атаки синхронізуються з ракетними ударами, це могло б стати рятівним.

•  Молдова, попри молодість демократії, у 2023 році створила Центр стратегічної комунікації за ініціативи Маї Санду. З бюджетом 20 млн леїв він координує державу та громадянське суспільство, розробляючи контрнаративи проти російської пропаганди. Це приклад для України, де системна координація все ще потрібна.

•  Польща перед виборами 2024 року запустила ініціативу Bezpieczne Wybory для моніторингу TikTok, Telegram і X, але брак постійного органу послаблює ефект. Це нагадує виклики України, де реакція на дезінформацію є, але стратегії бракує.

•  Болгарія потерпає від інституційної слабкості, але NGO (Factcheck, BG Elves) та журналісти беруть ініціативу. Це схоже на Україну, де StopFake і Detector Media лідирують у боротьбі з фейками, але державна підтримка недостатня.

Україна: правда на лінії фронту

В Україні інформаційна війна — це щоденна реальність. Російські наративи про «зраду», «втому» чи «неефективність влади» просуваються через Telegram-канали, які маскуються під патріотичні. СБУ та Центр протидії дезінформації при РНБО активно працюють, але брак єдиної структури, як у Литві чи Естонії, знижує ефективність. Напередодні можливих виборів Україні потрібна не лише реакція на фейки, а й проактивна стратегія, що формує довіру до держави. Війна довела: правда — це зброя, яку треба захищати не менш ретельно, ніж кордони.

Технології: меч і щит

Цифрова війна змінила правила. Пропаганді не потрібні танки — лише алгоритми та смартфони. Але технології можуть бути й щитом. Штучний інтелект, який аналізує патерни дезінформації, уже працює в Естонії. Блокчейн для захисту виборчих систем тестується в Молдові. В Україні IT-волонтери створюють інструменти для викриття ботів, але без державної підтримки їхній потенціал обмежений.

Проте технології — лише частина рішення. Справжня перемога залежить від довіри: між державою та громадянами, між медіа та аудиторією. Країни, які інвестують у прозорість і координацію, як Естонія чи Литва, виграють цю війну. Ті, що зволікають, ризикують втратити не лише вибори, а й майбутнє демократії.

Заклик до дії: пильність як обов’язок

Україна та Східна Європа — не лише жертви цифрових атак, а й піонери опору. Їхній досвід показує: протистояти маніпуляціям можливо, якщо діяти разом. Перевіряйте джерела, підтримуйте незалежні медіа, вимагайте від урядів прозорості. У світі, де правда стала мішенню, пильність — це не вибір, а обов’язок кожного українця.

Автор: Marianna Nyzhnia