Алгоритми як зброя: від емоцій до політики
Цифрові платформи стали ідеальним інструментом маніпуляцій, бо вони грають на емоціях. Алгоритми TikTok, YouTube і Telegram підсилюють контент, який викликає гнів, страх чи сміх, а пропагандисти маскують політичні меседжі під жарти чи конспірологію. В Україні російські наративи про «зраду» чи «втому від війни» просуваються через анонімні Telegram-канали, замасковані під патріотичні. У Східній Європі, наприклад у Румунії, кампанії, пов’язані з Кремлем, роками рекламували «цілющі властивості ромашки», щоб напередодні виборів переключитися на підтримку проросійських кандидатів, використовуючи ті ж канали — блогерів, сайти, інфлюенсерів.
Такі операції не прагнуть переконати — вони сіють хаос і недовіру. У 2024 році перед виборами в Польщі Telegram-канали масово поширювали фейки про «змову Брюсселя», а в Україні подібні меседжі про «зовнішнє управління» регулярно з’являються в соціальних мережах. Мета одна: послабити демократію зсередини.
Східна Європа: лабораторія опору
Країни Східної Європи, що межують з Росією, давно стали мішенню гібридних атак. Але їхній досвід — це уроки для України та світу.
• Естонія — взірець системного підходу. Поліція, спецслужби, регулятори та NGO, як-от Propastop чи Cyber Defense League, діють як єдиний фронт. Естонія блокує дезінформацію і навіть висилає пропагандистів, демонструючи нульову толерантність. Україні варто запозичити цей досвід для захисту виборчого процесу.
• Литва зробила боротьбу з фейками національною місією. Департамент стратегічних комунікацій армії та медіарегулятор LRTC штрафують платформи на суми до 3% їхнього річного обороту за дезінформацію. Кожна скарга громадян розслідується, створюючи культуру пильності. Для України, де інформаційні атаки синхронізуються з ракетними ударами, це могло б стати рятівним.
• Молдова, попри молодість демократії, у 2023 році створила Центр стратегічної комунікації за ініціативи Маї Санду. З бюджетом 20 млн леїв він координує державу та громадянське суспільство, розробляючи контрнаративи проти російської пропаганди. Це приклад для України, де системна координація все ще потрібна.
• Польща перед виборами 2024 року запустила ініціативу Bezpieczne Wybory для моніторингу TikTok, Telegram і X, але брак постійного органу послаблює ефект. Це нагадує виклики України, де реакція на дезінформацію є, але стратегії бракує.
• Болгарія потерпає від інституційної слабкості, але NGO (Factcheck, BG Elves) та журналісти беруть ініціативу. Це схоже на Україну, де StopFake і Detector Media лідирують у боротьбі з фейками, але державна підтримка недостатня.
Україна: правда на лінії фронту
В Україні інформаційна війна — це щоденна реальність. Російські наративи про «зраду», «втому» чи «неефективність влади» просуваються через Telegram-канали, які маскуються під патріотичні. СБУ та Центр протидії дезінформації при РНБО активно працюють, але брак єдиної структури, як у Литві чи Естонії, знижує ефективність. Напередодні можливих виборів Україні потрібна не лише реакція на фейки, а й проактивна стратегія, що формує довіру до держави. Війна довела: правда — це зброя, яку треба захищати не менш ретельно, ніж кордони.
Технології: меч і щит
Цифрова війна змінила правила. Пропаганді не потрібні танки — лише алгоритми та смартфони. Але технології можуть бути й щитом. Штучний інтелект, який аналізує патерни дезінформації, уже працює в Естонії. Блокчейн для захисту виборчих систем тестується в Молдові. В Україні IT-волонтери створюють інструменти для викриття ботів, але без державної підтримки їхній потенціал обмежений.
Проте технології — лише частина рішення. Справжня перемога залежить від довіри: між державою та громадянами, між медіа та аудиторією. Країни, які інвестують у прозорість і координацію, як Естонія чи Литва, виграють цю війну. Ті, що зволікають, ризикують втратити не лише вибори, а й майбутнє демократії.
Заклик до дії: пильність як обов’язок
Україна та Східна Європа — не лише жертви цифрових атак, а й піонери опору. Їхній досвід показує: протистояти маніпуляціям можливо, якщо діяти разом. Перевіряйте джерела, підтримуйте незалежні медіа, вимагайте від урядів прозорості. У світі, де правда стала мішенню, пильність — це не вибір, а обов’язок кожного українця.
