Хусити/Фото: з відкритих джерел
У ніч на 20 березня 2025 року Ізраїль знову опинився під прицілом: єменські хусити, озброєні іранськими балістичними ракетами, здійснили чергову спробу атакувати цивільну інфраструктуру поблизу Тель-Авіва. Завдяки системі Arrow, одній із найпередовіших у світі, ракету вдалося перехопити в небі, уникнувши трагедії. Цей епізод — не просто черговий рядок у хроніці близькосхідного конфлікту, а тривожний сигнал для всіх, хто цінує стабільність і демократію. Ізраїль стоїть на передовій боротьби з терором, і світ не може дозволити собі відвести погляд.
Хусити, які за останні роки стали одним із ключових інструментів Ірану в його гібридній війні проти Ізраїлю, не зупиняються. Їхні атаки — це не хаотичні випади, а продумана стратегія, спрямована на залякування цивільного населення та підрив економічної стабільності країни. У лютому цього року безпілотник хуситів влучив у промисловий район Хайфи, завдавши шкоди інфраструктурі. У грудні 2024-го їхня ракета спричинила пожежу в передмісті Тель-Авіва, змусивши тисячі людей шукати укриття. За кожною такою атакою стоїть Тегеран, який використовує хуситів як маріонеток у своїй грі за регіональну гегемонію. Ізраїль, однак, не просто обороняється — він дає відсіч, демонструючи силу духу й технологічну перевагу, які вражають навіть його союзників.
Система Arrow, що вкотре врятувала життя, — це не просто щит, а символ ізраїльської рішучості. У той час як хусити сіють хаос, Ізраїль будує майбутнє: інвестує в науку, безпеку та захист своїх громадян. Ця боротьба виходить далеко за межі кордонів однієї країни. Ізраїль — єдина демократія на Близькому Сході, острів свободи в регіоні, де панують автократії та екстремізм. Його вороги — хусити, “Хезболла”, ХАМАС — не просто загрожують Ізраїлю, вони кидають виклик цінностям, на яких тримається вільний світ: праву на життя, свободі та безпеці.
Для України ці події мають особливе значення. Ми знаємо, що означає жити під загрозою ракетних ударів, коли агресор прагне знищити твою державність. Російські “Шахеди” над Києвом і хуситські ракети над Тель-Авівом — це різні прояви однієї хвороби: прагнення авторитарних режимів зламати волю тих, хто обрав свободу. Як Україна бореться за своє існування проти Росії, так Ізраїль протистоїть Ірану та його проксі. І як Україна потребує підтримки Заходу, так Ізраїль заслуговує на солідарність у цій нерівній боротьбі.
Міжнародна реакція, однак, залишає бажати кращого. Засудження атак хуситів звучить регулярно, але слова без дій — це порожній звук. Іран, головний спонсор терору в регіоні, уникає справжньої відповідальності. Санкції проти нього слабшають, а потік зброї до хуситів не припиняється. Тим часом Ізраїль змушений самотужки відбивати атаки, витрачаючи ресурси, які могли б піти на освіту, медицину чи інновації. Світові лідери мають усвідомити: якщо Ізраїль впаде, це стане тріумфом не лише для Тегерана, а й для всіх, хто мріє про світ без демократії.
Що потрібно зробити? По-перше, посилити тиск на Іран: нові санкції, замороження активів, ізоляція на міжнародній арені. По-друге, надати Ізраїлю ширшу військову та технологічну підтримку — його успіхи в протиракетній обороні можуть стати уроком для всіх, хто стикається з балістичними загрозами. І нарешті, Захід мусить чітко заявити: Ізраїль не самотній. Його боротьба — це наша боротьба.
20 березня 2025 року Ізраїль знову довів, що здатен захистити себе. Але кожен перехоплений снаряд — це також заклик до світу: не залишайте нас наодинці. Підтримка Ізраїлю — це не просто жест доброї волі, а інвестиція в безпечніше майбутнє для всіх нас. Час обирати сторону настав — і це має бути сторона свободи.
Автор: Marianna Nyzhnia
