Фото: ukrnet
Вихід українських сил із Суджі: стратегічний відступ чи втрата важливого плацдарму?
Українські сили оборони, які у серпні 2024 року здійснили несподіваний наступ на російську територію в Курській області, змушені відступити з ключового міста Суджа. Про це свідчать останні звіти з фронту та заяви російських офіційних осіб. За словами губернатора Курської області Олександра Хінштейна, російські війська повернули контроль над Суджею, евакуювавши понад 120 місцевих жителів. Український головнокомандувач, генерал Олександр Сирський, не підтвердив остаточну втрату міста, але зазначив, що ЗСУ “маневрують, відходячи на більш вигідні позиції”, щоб зберегти життя солдатів.
Цей відступ став ударом для України, яка сподівалася використати контроль над частиною Курської області як важіль у майбутніх мирних переговорах. Суджа, зруйнована численними російськими авіаударами, була символом сміливого рейду Києва, який принизив Кремль. Проте російські війська, підкріплені північнокорейськими підрозділами, посилили наступ, відвоювавши за останні дні щонайменше 24 поселення, за даними російського Генштабу. Аналітики припускають, що відхід українців може бути частиною підготовки до ширшої стратегії в умовах переговорів про припинення вогню, але наразі це виглядає як втрата ініціативи.
Трамп поспішає: чи погодиться Путін на припинення вогню?
Президент США Дональд Трамп, який повернувся до Білого дому, активно просуває ідею 30-денного припинення вогню у війні Росії проти України. Його спеціальний посланник Стів Віткофф провів тривалу зустріч із Володимиром Путіним у Москві 13 березня, яку Трамп назвав “дуже продуктивною”. У публікації на Truth Social Трамп заявив: “Є дуже хороший шанс, що ця жахлива, кривава війна нарешті завершиться”.
Путін, зі свого боку, висловив принципову згоду на перемир’я, але поставив низку умов. Він наполягає на тому, що припинення вогню має “усунути корінні причини кризи” — термін, який Кремль використовує для позначення своїх вимог щодо демілітаризації України та її нейтрального статусу. Крім того, Путін порушив питання долі українських військ у Курській області, заявивши, що вони мають скласти зброю та здатися, щоб зберегти життя. Україна категорично відкидає ці претензії, називаючи заяви про оточення своїх сил “фейковими”.
Трамп погрожує Росії фінансовими наслідками, якщо вона не погодиться на перемир’я. “Ми можемо зробити щось дуже погане для Росії в економічному плані”, — сказав він, натякаючи на нові санкції. Водночас Київ побоюється, що 30-денна пауза може дати Росії час перегрупуватися. Президент Володимир Зеленський закликав США посилити тиск на Москву, заявивши, що Путін “навмисне затягує процес”, щоб саботувати дипломатію. Чи вдасться Трампу переконати Кремль, залишається відкритим питанням, але годинник цокає.
Білий дім скорочує фінансування “Радіо Свобода” та “Голосу Америки”
Адміністрація Трампа оголосила про значне скорочення фінансування “Радіо Свобода” та “Голосу Америки” — двох медіа, які десятиліттями слугували інструментами американської “м’якої сили” у Східній Європі та за її межами. Білий дім пояснює це рішення прагненням “оптимізувати бюджет” і зосередитися на внутрішніх пріоритетах. Критики, однак, бачать у цьому кроку поступку Росії, яка давно звинувачує ці ЗМІ в “антиросійській пропаганді”.
Для України, де “Радіо Свобода” відіграє ключову роль у протидії російській дезінформації, це рішення може послабити інформаційний фронт. “Це подарунок Путіну”, — заявив один із українських медіаекспертів, який побажав залишитися анонімним. У Білому домі поки не коментують, чи пов’язане скорочення з поточними переговорами про перемир’я, але час оголошення викликає підозри.
Лукашенко хворий: чутки чи реальність?
Білоруський диктатор Олександр Лукашенко, давній союзник Путіна, зіткнувся з новою хвилею спекуляцій щодо свого здоров’я. За інформацією опозиційних джерел, 70-річний лідер страждає від “серйозної хвороби”, яка може вплинути на його здатність керувати країною. Офіційний Мінськ відкидає ці чутки, називаючи їх “черговою провокацією Заходу”. Проте Лукашенко останнім часом рідше з’являється на публіці, а його зустрічі з Путіним у Москві 13 березня супроводжувалися помітною фізичною слабкістю.
Якщо чутки підтвердяться, це може дестабілізувати Білорусь — ключового сателіта Росії у війні проти України. Аналітики припускають, що Кремль уже готується до можливого переходу влади в Мінську, що додає ще один рівень невизначеності до регіональної геополітики.
США завдають ударів по хуситах у Ємені
Тим часом на Близькому Сході адміністрація Трампа санкціонувала масштабні авіаудари по позиціях підтримуваних Іраном хуситів у Ємені. За даними Пентагону, 15 березня американські сили знищили кілька складів зброї та командних центрів, убивши щонайменше 31 бойовика. Ці удари стали відповіддю на атаки хуситів на судноплавство в Червоному морі, які загрожують глобальним торговельним шляхам.
Трамп назвав операцію “чітким сигналом” Ірану та його проксі, підкресливши, що США “не терпітимуть хаосу”. Однак критики у Вашингтоні застерігають, що ескалація в Ємені може відвернути увагу від зусиль із припинення війни в Україні. Чи зможе Трамп балансувати між цими конфліктами, стане тестом для його зовнішньої політики.
Заключення
Світ перебуває на роздоріжжі. Відступ України з Суджі, дипломатичний тиск Трампа на Путіна, скорочення американської інформаційної присутності в регіоні, невизначеність із Лукашенком і удари по Ємену — усі ці події переплітаються, формуючи нову геополітичну реальність. Для України ключовим залишається питання: чи принесе припинення вогню справжній мир, чи лише тимчасову передишку перед новим наступом Росії? Відповідь залежить від того, чи зможуть Вашингтон і Київ переграти Кремль за столом переговорів.
Автор : Marianna Nyzhnia
