Війна в Україні, що триває з лютого 2022 року, вступила в нову фазу після зміни політики Сполучених Штатів під керівництвом президента Дональда Трампа. Останні офіційні дані Державного департаменту США, оприлюднені 30 грудня 2024 року в інформаційному бюлетені “Безпекова співпраця США з Україною”, свідчать, що адміністрація Джо Байдена передала Україні військову допомогу на суму понад 61 мільярд доларів, включаючи озброєння, техніку та підготовку понад 10 тисяч українських військових у Німеччині. Ці ресурси мали забезпечити ЗСУ до кінця 2025 року. Однак після інавгурації Трампа 20 січня 2025 року США призупинили обмін розвідданими та заморозили нові пакети допомоги, чинячи тиск на Київ для початку переговорів із Москвою. Ця зміна суттєво вплинула на ситуацію на фронті.
Тиск США: офіційні дані та контекст
Згідно з бюлетенем Держдепу від 30 грудня 2024 року, США передали Україні “обладнання, необхідне для захисту від агресії Росії”, включно з артилерією, дронами та системами ППО. Проте з приходом Трампа політика змінилася. У промові 15 лютого 2025 року на інвестиційному форумі в Маямі Трамп заявив: “Україна отримала мільярди від нас, але не виконала своїх зобов’язань”. Він натякнув на доступ до українських ресурсів як умову для подальшої підтримки, хоча конкретних угод не назвав.
Останній звіт Держдепу від 3 березня 2025 року, доступний на офіційному сайті, повідомляє, що Білий дім доручив розробити “сценарії завершення надзвичайного стану щодо України”. Джерело в адміністрації уточнило, що розглядається часткове послаблення санкцій проти Росії для стимулювання переговорів. Ці кроки викликали занепокоєння в Києві, де побоюються, що США можуть пожертвувати українськими інтересами заради власних цілей.
Ситуація на фронті: реалії березня 2025 року
На сході України, зокрема в Донецькій області, російські війська просуваються вперед. Українські джерела повідомляють, що з початку 2025 року Росія повернула собі близько 60% території Курської області, захопленої ЗСУ в серпні 2024 року під час несподіваного наступу. Відсутність американських розвідданих, які раніше надавалися в реальному часі через супутники та дрони, ускладнює оборону. “Ми втратили очі в небі”, — цитує офіцера ЗСУ з позивним “Схід” місцева преса.
На півдні ситуація стабільніша, але брак далекобійних систем, таких як ракети ATACMS, обмежує здатність ЗСУ атакувати російські тили. За оцінками українських військових, запаси, отримані від США до кінця 2024 року, можуть вичерпатися до літа 2025 року, якщо допомога не відновиться.
Реакція України та союзників
1 березня 2025 року президент Володимир Зеленський у телезверненні заявив: “Ми готові до переговорів, але мир має бути справедливим”. Це стало відповіддю на тиск США, хоча офіційних умов від Вашингтона не оприлюднено. За даними Київського міжнародного інституту соціології від 28 лютого 2025 року, 68% українців виступають проти поступок Росії, включно з втратою територій.
Європейські партнери намагаються компенсувати дефіцит. Німеччина, яка станом на грудень 2024 року виділила 28 мільярдів євро (за даними Держдепу), планує постачати системи ППО IRIS-T у 2025 році. Проте європейські ресурси не замінять американські високоточні технології, особливо в розвідці.
Що далі?
Трамп неодноразово обіцяв “завершити війну за 24 години”, але деталей плану немає. Аналітики припускають, що він може вимагати від України поступок у вигляді територій в обмін на припинення вогню. Росія, за даними українських джерел, не поспішає з переговорами, розраховуючи на виснаження ЗСУ.
На передовій бійці зберігають рішучість. “Ми воюємо за свою землю, і ніхто не змусить нас здатися”, — сказав солдат в інтерв’ю 7 березня 2025 року. Проте без американської підтримки чи прориву в дипломатії наступні місяці можуть стати критичними. Звіт Держдепу від 3 березня попереджає: “Подальша ескалація конфлікту загрожує стабільності в регіоні”.
Майбутнє війни залежить від того, чи поверне Вашингтон підтримку, чи Київ знайде спосіб вистояти самостійно. Поки що фронт тримається, але ціна цього дедалі вища.
Автор: Aleksandr Potetiuiev
