Шімон Перес.Фото: info.kz
Ассаф Валдан, онук колишнього президента Ізраїлю Шимона Переса, пішов з життя у віці 35 років. Нещодавно побачила світ його книга «Останні вогні ліхтарів», яка є збіркою щоденникових нарисів, думок, галюцинацій і фрагментів розмов, що відображають внутрішню боротьбу автора, який, незважаючи на самотність, продовжував пити віскі з колою і курити гашиш.
Письменник як свідок внутрішнього хаосу
Редактор книги, Одед Фолькштейн, взяв уривки з особистого архіву Валдана і об’єднав їх в одне видання, яке носить печатку глибокого емоційного напруження і сліз. У своїх записах Валдан досліджує власні страхи, біль і прагнення жити, що надає книзі глибоку емоційну значимість.
Порівняння з великими творами
Американський письменник Джордж Сондерс колись писав про своє натхнення для створення роману «Лінкольн у Бардо», заснованого на образі покійного сина президента Лінкольна. Подібним чином Валдан у своїй книзі занурюється у світ внутрішнього страху і відчаю, що надає твору глибокої емоційної значущості.
Шімон Перес с внуком Асафом Вельданом.Фото: Шауль Голан
Література як спроба створення
В «Останніх вогнях ліхтарів» можна побачити спробу Валдана виразити свої внутрішні переживання через письменницьке мистецтво. Це не просто книга, а спроба зафіксувати свою внутрішню боротьбу і переживання, які були частиною його життя. Це видання, як би запечатлює його прагнення до життя через творчість, незважаючи на усвідомлення, що мова не завжди може висловити всі тонкощі людської душі.
Негативна спадщина і відображення
Книга також є відображенням більшого культурного контексту, пов’язаного з родиною Валдана і її спадщиною. Захоплююче, але трагічне видання, яке зачіпає глибокі емоційні струни і змушує читача задуматися про життя, смерть і місце людини в цьому світі.
Джерело: Ynet
