Фото: Chris Unger/Getty Images
Сполучені Штати Америки вступили в 2025 рік із новим президентом, Дональдом Трампом, який повернувся до Білого дому як 47-й глава держави після інавгурації 20 січня. За лічені тижні його адміністрація вже встигла розбурхати світову спільноту низкою резонансних рішень, заяв та переговорів, що свідчать про зміну вектора зовнішньої політики США. Останні події, зокрема переговори Трампа з ключовими міжнародними гравцями та внутрішні ініціативи, дають підстави говорити про початок нової, неоднозначної ери в американській історії. Як провідний світовий журналіст, я пропоную розібратися в тому, що відбувається за лаштунками Вашингтона і як це вплине на глобальну арену.
Інавгурація та перші кроки: “Золоте століття” чи повернення до ізоляціонізму?
У своїй інавгураційній промові Трамп пообіцяв американцям “золоте століття” – амбітну візію процвітання, засновану на економічному націоналізмі та принципі “Америка понад усе”. Одним із перших кроків стало відновлення смертної кари на федеральному рівні – символічний жест, який підкреслив жорсткий підхід нової адміністрації до внутрішньої безпеки. Але найбільшу увагу привернули зовнішньополітичні ініціативи, зокрема переговори з Росією та Україною, які вже стали предметом гарячих дискусій.
Останні тижні показали, що Трамп прагне швидко заявити про себе як про миротворця, здатного розв’язати найскладніші світові конфлікти. Його заява про “невеликий прогрес” у припиненні війни між Росією та Україною викликала змішані реакції. З одного боку, це свідчить про намір адміністрації взяти активну роль у вирішенні конфлікту, що триває з 2014 року. З іншого – європейські союзники дедалі більше занепокоєні тим, що США можуть поступитися ключовими принципами заради швидкого результату.
Фото:Alex Brandon/AP/TASS
Переговори в Саудівській Аравії: Танець із Росією
Однією з ключових подій лютого стала зустріч американських і російських чиновників у Саудівській Аравії, де державний секретар США Марко Рубіо та голова МЗС Росії Сергій Лавров провели майже п’ятигодинні переговори. Ця подія, за словами Трампа, була “дуже хорошою”, а Росія, за його твердженням, “хоче зупинити дике варварство”. Проте деталі угоди залишаються туманними, що породжує спекуляції: чи готовий Вашингтон піти на поступки Кремлю, наприклад, щодо санкцій чи визнання окупованих територій України?
Ці переговори стали першим серйозним тестом для зовнішньої політики Трампа. З одного боку, він демонструє прагнення до прагматизму, як про це говорив Володимир Путін, хвалячи нову адміністрацію за “реальний погляд на речі”. З іншого – критика з боку європейських лідерів, зокрема прем’єра Франції Франсуа Байру, який назвав це “немислимим союзом Путіна і Трампа”, вказує на розкол у західному блоці. Україні ж, судячи з риторики Трампа, пропонують вибори як умову миру – крок, який у Києві називають неприйнятним через воєнний стан і російську пропаганду.
Антиукраїнська риторика чи тактичний хід?
Особливу увагу привернули заяви Трампа про президента України Володимира Зеленського. Назвавши його “скромно успішним коміком” і “диктатором без виборів”, Трамп повторив наративи, які раніше просувала Москва. Проте згодом, за інформацією з соцмереж, він нібито уточнив, що не мав на увазі саме диктатуру, а лише критикував брак виборів. Чи це був емоційний сплеск, чи частина ширшої стратегії тиску на Київ – питання відкрите.
Аналітики припускають, що такі заяви можуть бути спробою змусити Україну погодитися на американський план, який включає угоду про видобуток корисних копалин. Оновлена версія цієї угоди, за даними Axios, передбачає $500мільярдів для США , що викликало обурення в Україні через колоніальний присмак. Водночас Зеленський, попри різку критику переговорів США з Росією, намагається налагодити діалог із командою Трампа, про що свідчить його заява про “відчуття успіху” після перших контактів.
Внутрішня арена: Санкції, НАТО і економічні маневри
Паралельно з міжнародними переговорами Трамп демонструє активність усередині країни. Подовження санкцій проти Росії, про яке повідомляли в останні години 27 лютого, стало несподіванкою для тих, хто чекав їхнього пом’якшення. Це може бути сигналом, що адміністрація не готова повністю поступатися Кремлю, зберігаючи важелі тиску.
Ще одним важливим моментом стала розмова Трампа з генсеком НАТО Єнсом Столтенбергом, після якої Альянс оголосив про виділення мільярдів на зброю для ЗСУ. Це суперечить побоюванням, що Трамп послабить підтримку України, натякаючи на складну гру: одночасно тиснути на Київ і демонструвати силу перед Москвою. Водночас скорочення бюджету Пентагону, про яке пише The Washington Post, може свідчити про переорієнтацію ресурсів на внутрішні пріоритети, як-от обіцяна стіна на кордоні з Мексикою чи депортація мігрантів.
Фото: Carlos Barria / Reuters
Глобальні наслідки: Європа на роздоріжжі
Останні події вказують на те, що США за Трампа відходять від ролі гаранта глобальної стабільності, яку вони взяли на себе після Другої світової війни. Financial Times зазначає, що Вашингтон дедалі більше ігнорує думку європейських союзників, зосереджуючись на короткострокових інтересах. Це змушує Європу шукати нові стратегії – від посилення власної оборони до спроб урятувати Україну самостійно.
Для України ж нинішня ситуація – це балансування між прагненням зберегти суверенітет і тиском із боку наддержав. Переговори в Стамбулі чи Саудівській Аравії можуть стати вирішальними, але їхній успіх залежить від того, чи вдасться Трампу знайти компроміс, який не виглядатиме як капітуляція Заходу.
Трамп 2.0 – революція чи хаос?
Дональд Трамп повернувся до влади з чітким наміром переписати правила гри – як у США, так і на світовій арені. Його переговори з Росією, риторика щодо України та внутрішні реформи свідчать про амбітний, але ризикований курс. Чи стане це початком “золотого століття”, чи занурить світ у новий хаос – покаже час. Поки що ясно одне: Америка знову тримає всіх у напрузі.
Автор: Aleksandr Potetiuiev
28 лютого 2025 року
