Південнокорейський письменник Хан Кан, лауреат Нобелівської премії з літератури 2024 року, на прес-конференції в Сеулі, Південна Корея. Фото: Reuters
Десятки тисяч шанувальників літератури Південної Кореї кинулися до книгарень і на онлайн-сайти в п’ятницю, намагаючись придбати книги авторки Хан Кан, яка несподівано здобула Нобелівську премію з літератури 2024 року. За даними агентства Reuters, інтерес до творчості письменниці досяг небувалого піку, спричинивши справжній ажіотаж.
Найбільша мережа книжкових магазинів країни Kyobo Book Centre повідомила, що продажі творів Хан Кан злетіли до рекордних показників, а на полицях вже не залишилось жодного примірника. “Це вперше кореєць отримав Нобелівську премію з літератури, і я був просто приголомшений”, — поділився своїми емоціями 32-річний Юн Кі Хеон, який відвідав магазин у центрі Сеула.
Для багатьох мешканців Південної Кореї це досягнення стало справжньою сенсацією. “Наша країна не має великого досвіду в здобутті Нобелівських премій, тому я був особливо вражений, що письменниця, яка пише корейською, досягла такого міжнародного визнання”, — додав Юн.
Хан Кан стала першою південнокорейською письменницею, яка отримала Нобелівську премію з літератури, та лише другою особою в історії країни, яка здобула Нобеля. До цього премію отримував лише екс-президент Кім Де Чжун, якого вшанували Нобелівською премією миру у 2000 році за зусилля в примиренні з Північною Кореєю.
Міжнародне визнання завдяки перекладам
Відомий письменник і батько лауреатки, Хан Син Вон, зазначив, що англійський переклад роману його доньки “Вегетаріанка” допоміг їй здобути міжнародну популярність, що привело до отримання Міжнародної Букерівської премії у 2016 році. Він підкреслив, що саме вдалий переклад став ключем до Нобелівського тріумфу: “Стиль моєї доньки дуже ніжний і сумний. Перекладач зміг передати особливості корейської мови, і це зіграло вирішальну роль”.
Книги, які говорять про болючі моменти історії
У своїх творах Хан Кан досліджує трагічні сторінки історії Південної Кореї. Наприклад, роман “Людські вчинки” розповідає про криваве придушення протестів у Кванджу 1980 року, коли армія країни вбила сотні мирних громадян. Її інший відомий твір, “Ми не розлучаємося”, звертається до теми різанини на острові Чеджу (1948-1954), під час якої було вбито близько десятої частини населення.
“Сподіваюся, що через її книги душі жертв і тих, хто пережив ці трагедії, знайдуть зцілення”, — сказав Кім Чанг Бом, голова асоціації сімей, які постраждали під час різанини на Чеджу.
Уникнення публічності та глибокий контекст перемоги
Попри шалений інтерес до своєї особи, Хан Кан вирішила залишатися в тіні, уникаючи уваги медіа. Її батько розповів журналістам, що після перемоги дочка відмовилася від інтерв’ю та коментарів. “Вона не могла святкувати, коли у світі тривають жахливі війни — в Україні, Ізраїлі, Палестині — і люди щодня гинуть”, — поділився батько письменниці.
Новина про присудження Нобелівської премії настільки здивувала Хан Кан, що спершу вона подумала, що це помилка або шахрайство. Проте тепер її ім’я вписано в історію світової літератури, як символ неймовірного таланту та голосу, що говорить про біль та надію її народу.
