Фото: Depositphotos
Російська економіка поступово зазнає руйнування під тиском санкцій, а момент вибору для Путіна неминучий — або війна, або власний народ. Про це заявив Том Кітінг, директор Центру фінансової безпеки Королівського об’єднаного інституту оборонних досліджень (RUSI), в інтерв’ю Digi 24ro.
“Російська економіка тріщить по швах — у цьому немає жодних сумнівів. Це не сталося миттєво, як хтось очікував на початку повномасштабного вторгнення. Але санкції діють. Інфляція, високі ставки, надмірні витрати на імпорт — усе це послаблює фінансову машину Кремля”, — наголосив експерт.
Помилка Заходу — чекати швидкого ефекту від санкцій
За словами Кітінга, одна з ключових помилок світових лідерів полягала у завищених очікуваннях від санкцій. Вони мали поступово задушити російську економіку, а не одразу зупинити війну.
Сьогодні санкції діють у трьох напрямках:
— блокування фінансової системи РФ;
— обмеження доступу до критичних технологій;
— обмеження експорту нафти та газу.
Нафта — головна вразливість Кремля
Особливу увагу експерт приділив тіньовому нафтяному флоту Росії — старим танкерам, які без страховки перевозять нафту в обхід санкцій.
“Знищити цей флот — одна з головних стратегічних цілей Заходу. Це ахіллесова п’ята Росії. Якщо позбавити Кремль доходів від експорту нафти — наслідки для економіки будуть катастрофічними”, — вважає Кітінг.
За його словами, США мають готові механізми для посилення санкцій проти тіньового флоту РФ, і рішення залежатиме від політичної волі Дональда Трампа.
Заморожені російські активи — наступний фронт боротьби
ЄС та Велика Британія продовжують дискусії щодо використання заморожених російських активів на користь України.
“Ці $200 млрд в Європі — це морально справедлива компенсація за агресію. Настав час більш рішучих дій”, — підкреслив експерт.
Кітінг також наголосив, що санкції проти РФ повинні розширюватися, а діалог із країнами Азії, Близького Сходу та Центральної Азії має бути гнучким, але наполегливим.
“Світ уже не однополярний. Але війна РФ проти України — це війна проти міжнародного права й стабільності. Кожна країна має зробити свій вибір”, — резюмував Том Кітінг.