Фото: Depositphotos
Верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї, який довгий час категорично відкидав можливість діалогу з Вашингтоном, нещодавно змінив свою позицію під тиском високопосадовців країни. Вони попереджали, що відмова від переговорів може призвести до війни зі Сполученими Штатами, погіршення економічної кризи та, зрештою, повалення режиму. Про це повідомляє The New York Times (NYT) із посиланням на двох іранських чиновників, обізнаних із ситуацією.
За інформацією видання, минулого місяця відбулася закрита й термінова зустріч, на якій президент Ірану Масуд Пезешкіан, а також глави судової системи та парламенту переконували Хаменеї переглянути свою позицію. Зустріч була скликана для обговорення відповіді на лист президента США Дональда Трампа, у якому той запропонував провести ядерні переговори.
Публічно Хаменеї неодноразово називав будь-які контакти з Вашингтоном “нерозумними” та “ідіотськими”. Однак цього разу високопосадовці скоординували свої зусилля, щоб донести до нього жорстке послання: переговори з США, навіть прямі, якщо це буде необхідно, є єдиним способом уникнути катастрофи. Вони наголосили, що економіка Ірану перебуває в руїнах, національна валюта стрімко знецінюється, а країна потерпає від дефіциту газу, електроенергії та води. До того ж загроза війни зі США та Ізраїлем стала надзвичайно серйозною. Чиновники попередили, що у разі відмови від переговорів або їх провалу Іран зіткнеться з військовими ударами по ядерних об’єктах у Натанзі та Фордо, що може спровокувати масштабний конфлікт, внутрішні заворушення та економічний колапс.
Після багатогодинної дискусії Хаменеї поступився. Він дозволив розпочати непрямі переговори через посередника, а за сприятливого розвитку подій — перейти до прямих переговорів із представниками США, повідомили джерела NYT.
Перший крок до діалогу
28 березня Іран надіслав офіційну відповідь на лист Трампа, підтвердивши готовність до переговорів. Уже в суботу, 13 квітня 2025 року, в Омані відбудеться перший раунд зустрічей між Іраном і США. Поки що Іран наполягає на непрямому форматі — коли сторони перебувають у різних кімнатах, а оманські дипломати передають повідомлення. Натомість США заявили, що планують провести прямі переговори. У разі реалізації такого сценарію це стане значною поступкою з боку Тегерана, який раніше категорично відкидав ідею особистих зустрічей з американцями.
Ставки для обох сторін надзвичайно високі. “Зміна позиції Хаменеї відображає його ключовий принцип — збереження режиму є найвищою необхідністю”, — зазначив Хоссейн Мусавіан, ексдипломат, який брав участь у ядерних переговорах 2015 року, а нині є запрошеним дослідником у Принстонському університеті.
Тиск Трампа та міжнародний контекст
Президент США Дональд Трамп, виступаючи в Овальному кабінеті в середу, вкотре наголосив, що готовий застосувати військову силу проти Ірану, якщо той не погодиться на переговори. “Я не прошу багато — у них не може бути ядерної зброї. Я хочу, щоб Іран процвітав”, — заявив він.
Переговори відбуваються на тлі значних геополітичних змін. Підтримувані Іраном угруповання, такі як ХАМАС і Хезболла, зазнали серйозних втрат від Ізраїлю, а падіння президента Сирії Башара Асада в грудні послабило позиції Тегерана в регіоні. Водночас Росія та Китай, ключові союзники Ірану, також закликали країну врегулювати ядерне протистояння зі США через діалог. Нещодавно ці три держави провели дві зустрічі в Пекіні та Москві для обговорення ядерної програми Ірану.
Трамп посилив тиск на Китай, вимагаючи припинити закупівлю іранської нафти, що перебуває під санкціями. За даними компанії Kpler, яка відстежує постачання нафти, Іран експортує близько 1,6 млн барелів на день, переважно до Китаю. У разі розширення санкцій експорт може скоротитися на півмільйона барелів, що стане ще одним ударом по економіці Ірану.
Внутрішній тиск і економічна криза
Економічні проблеми стали одним із ключових аргументів на користь переговорів. Мохаммад Багер Галібаф, спікер парламенту та екскомандувач Корпусу вартових ісламської революції, попередив Хаменеї, що війна в поєднанні з економічним спадом може призвести до втрати контролю над ситуацією в країні. Президент Пезешкіан додав, що управляти державою в умовах нинішньої кризи неможливо. Цього місяця в Тегерані оголосили про нові відключення електроенергії, а в центральному місті Йезд через брак води на два дні закрили школи та держустанови.
Хто представлятиме сторони
На переговорах в Омані Іран представлятиме міністр закордонних справ Аббас Арагчі, а США — спеціальний посланник із Близького Сходу Стів Віткофф. Перша зустріч матиме скромні цілі: узгодити формат і графік подальшого діалогу. Проте за сприятливих умов пряма зустріч між Арагчі та Віткоффом може відбутися вже в суботу.
Іран перебуває ближче до створення ядерної зброї, ніж у 2018 році, коли Трамп вийшов із ядерної угоди. Тегеран стверджує, що його програма має мирний характер, але розвідка США вважає, що країна досліджує можливості створення зброї. Хаменеї дозволив обговорити ядерну програму, зокрема посилення моніторингу та скорочення рівня збагачення урану, але наголосив, що балістичні ракети Ірану не підлягають обговоренню.
Шанс на історичний прорив
Новини про переговори викликали обережний оптимізм в Ірані: курс ріалу дещо зріс, а фондовий ринок показав позитивну динаміку. Експерти, як-от Алі Ваез із Crisis Group, вважають, що за Трампа в Ірану є унікальна можливість укласти міцну угоду зі США, яка могла б покласти край дипломатичному протистоянню, що триває майже пів століття.
“Часу обмаль, ставки високі, а питання складні. Без переговорів між ключовими сторонами дипломатія не матиме шансів”, — підсумував Ваез.
