Британський журнал випустив карикатуру на угоду між Україною та США про корисні копалини
фото: The Spectator
Вашингтон-Київ, 9 березня 2025 року— У серіалі “Слуга народу” Василь Голобородько, якого зіграв Володимир Зеленський, став символом непохитного лідера, що кидає виклик корупції, зовнішньому тиску та несправедливим угодам. В одному з епізодів він рішуче відмовляється підписувати угоду з партнерами, яка загрожує суверенітету України, заявляючи: “Я не продам свою країну за жодні гроші”. Сьогодні, коли реальний президент Зеленський стоїть перед дилемою підписання угоди зі Сполученими Штатами про доступ до українських надр, це питання набуває особливого звучання: чи повторить він долю свого екранного alter ego, чи обставини змусять його поступитися?
Контекст угоди: тиск і надія
Останні дані Державного департаменту США від 3 березня 2025 року свідчать, що адміністрація Дональда Трампа прагне укласти угоду, яка відкриє американським компаніям доступ до українських рідкісноземельних металів — літію, графіту, урану — в обмін на створення спільного інвестиційного фонду. У рамковій угоді, схваленій Кабміном України 26 лютого, немає згадки про “борг” у 500 мільярдів доларів, який раніше приписували Києву американські посадовці. Проте ключова проблема залишається: документ не містить чітких гарантій безпеки для України, на яких наполягає Зеленський.
“Ми не боржники”, — заявив Зеленський 26 лютого на пресконференції, підкреслюючи, що допомога США на суму 100 мільярдів доларів була грантом, а не кредитом. Він наголосив, що готовий підписати лише “win-win” угоду, яка принесе користь обом сторонам. Але чи дозволить реальність таку розкіш, коли війна виснажує країну, а підтримка Заходу стає дедалі хиткішою?
Кіно проти реальності
У “Слузі народу” Голобородько мав чітку моральну позицію: він відмовлявся від компромісів, які могли б підірвати незалежність України. У серіалі це виглядало героїчно — натовп аплодував, а міжнародні партнери відступали, вражені його принциповістю. Але в реальному житті Зеленський стикається з набагато складнішим вибором. Російські війська просуваються на сході, повертаючи території в Курській області, а американська підтримка, яка ще рік тому була безумовною, тепер залежить від політичних ігор у Вашингтоні.
Трамп, який повернувся до Білого дому в січні 2025 року, неодноразово заявляв про бажання “завершити війну за 24 години”. Його адміністрація бачить угоду про надра як спосіб повернути вкладені в Україну кошти та одночасно змусити Київ сісти за стіл переговорів із Москвою. “Ми дали вам мільярди, тепер ваша черга”, — сказав Трамп у Маямі 15 лютого. Для Зеленського це не просто економічне питання — це виклик його легітимності як лідера, який обіцяв захищати кожен клаптик української землі.
Народ: що думають українці?
Відсутність розвідданих від США вже коштувала Україні втрачених можливостей, а запаси, отримані до кінця 2024 року, тануть на очах. Водночас опитування Київського міжнародного інституту соціології від 28 лютого показує, що 68% українців проти будь-яких поступок Росії чи Заходу, які загрожують суверенітету.
Ця цифра — це не просто статистика, а відлуння тих самих ідеалів, які Зеленський втілював у “Слузі народу”. Народ чекає від нього не лише виживання, а й перемоги. Але чи може він дозволити собі повторити сценарій Голобородька, коли відмова від угоди може означати втрату останньої нитки підтримки від Заходу?
Дипломатична шахівниця
Європа, хоч і обіцяє заповнити прогалину (Німеччина готує нові поставки IRIS-T), не має ресурсів, щоб замінити американську розвідку чи високоточну зброю. Зеленський розуміє: відмова від угоди може ізолювати Україну в момент, коли вона найменше може це собі дозволити. Але підписання документа без гарантій безпеки — це ризик стати президентом, який “продав країну”, як боявся його кіногерой.
“Я не підпишу те, що виплачуватимуть десять поколінь українців”, — сказав він 23 лютого, відкидаючи ідею боргу. Проте в кулуарах говорять, що юристи Офісу президента вже працюють над компромісним варіантом: угода з чіткими безпековими зобов’язаннями США, яка потребуватиме ратифікації Верховною Радою. Це може стати його “золотою серединою” — способом уникнути капітуляції, але й не розірвати зв’язки з Вашингтоном.
Чи стане Зеленський Голобородьком?
У серіалі Голобородько перемагав завдяки своїй непохитності та вірі в народ. У реальності Зеленський стоїть перед вибором, де немає простих перемог. Якщо він відмовиться від угоди, як його екранний персонаж, це може зробити його героєм в очах українців — але за ціною катастрофи для країни. Якщо підпише, то ризикує увійти в історію як лідер, який поступився принципами заради виживання.
“Ми воюємо за свободу, а не за копалини”, — сказав він в інтерв’ю NBC 16 лютого. Ці слова звучать як сценарій із “Слуги народу”, але війна — не серіал, де герой завжди перемагає. Дата 28 лютого, коли Зеленський мав відвідати Вашингтон, минула без підписання, а переговори тривають. Чи стане він тим президентом із кіно, який гордо сказав “ні”, чи реальність змусить його зіграти іншу роль? Відповідь залежить від того, чи вдасться йому виторгувати у Трампа те, що Голобородько здобув би одним лише поглядом у камеру — справедливість для України.
Автор: Marianna Nyzhnia
