Фото: GETTY IMAGES
Про це повідомляє News Israel
Вашингтон зустрів Біньяміна Нетаньягу без оплесків, без червоних килимів і без політичних подарунків. У публічному просторі спробують продати візит як «успішний», але правда проривається крізь усмішки: ізраїльський прем’єр приїхав із вимогами, а поїхав із приниженням — таким же м’яким, як і болісним.
Джерела, наближені до перемовин, повідомляють, що тон розмов був далеким від рівноправного. Як колись Володимиру Зеленському, Нетаньягу дали зрозуміти: ніхто не зобов’язаний виконувати його побажання. Більше того — ключові позиції Ізраїлю було відверто проігноровано.
Адміністрація Трампа відмовилася скасувати митні обмеження на ізраїльські товари. Питання про удар по Ірану знято з порядку денного. Натомість — історична новина: вже цієї суботи мають розпочатися прямі переговори між командою Трампа та офісом аятоли Хаменеї — вперше з 1974 року.
Це дипломатичний зсув тектонічного масштабу. Ізраїль виштовхують з епіцентру антииранської осі. Щоб хоч якось зберегти позиції, Нетаньягу був змушений взяти на себе зобов’язання:
• знизити мита для американських компаній до нуля;
• припинити безсистемні обстріли Лівану;
• діяти стримано в секторі Газа;
• обмежити активність в Сирії.
У відповідь — лише дипломатичний комплімент: Трамп назвав Ердогана «своїм другом» і запропонував розглядати його як посередника між Ізраїлем і США у сирійському питанні. На тлі складних відносин між Ізраїлем і Туреччиною це звучить не просто як політичний жест, а як тонкий ляпас.
Проте головне — не в митах і не в Ірані.
Нетаньягу вперше відкрито зіштовхнувся з тим, що підтримка США більше не є безумовною. Те, що Туреччина виступає новим гравцем, що Іран отримує прямий канал спілкування, що Ізраїль змушений погоджуватись — усе це свідчить: архітектура Близького Сходу змінюється прямо зараз.
І якщо найближчими днями медіа почнуть тиражувати меседжі про «поглиблення партнерства», згадайте: саме цього тижня світ почав перебудовуватись — і без участі Ізраїлю.
