Фото: Depositphotos
Через 592 дні після початку війни, спровокованої нападом 7 жовтня, гуманітарна ситуація в секторі Газа знову опинилася в центрі світової уваги, а міжнародний імідж Ізраїлю досяг історичного мінімуму. У понеділок Великобританія, Франція та Канада, ключові союзники Ізраїлю, пригрозили санкціями, якщо війна в Газі триватиме. Менш ніж за добу Великобританія скасувала переговори щодо майбутньої угоди про вільну торгівлю з Ізраїлем, викликала посла Ізраїлю в Лондоні Ципі Хотовелі для догани та запровадила санкції проти кількох ізраїльських поселенців. Водночас у Білому домі висловили розчарування ізраїльським урядом, звинувативши його в тому, що він єдиний не сприяє комплексній угоді,повідомляє Ynet.
Ці заяви та дії можуть мати серйозні економічні наслідки для Ізраїлю. Великобританія є одним із головних торговельних партнерів Ізраїлю з обсягом торгівлі близько 9 мільярдів фунтів, що робить її четвертим за величиною ринком. Угода про вільну торгівлю була критично важливою для ізраїльської хайтек-індустрії та мала охопити нові сфери. Крім того, європейська погроза скасувати давню угоду про партнерство з Ізраїлем є безпрецедентною. Хоча в Ізраїлі вважають імовірність скасування низькою, це становить загрозу на десятки мільярдів.
Жорстка реакція Заходу і мовчання США
На відміну від минулого, США не засудили різкі погрози західних держав. Британський міністр у справах Близького Сходу Хаміш Фалконер під час розмови з Хотовелі заявив, що Великобританія виступає проти розширення військових операцій у Газі та зростання насильства з боку ізраїльських поселенців проти палестинських громад на Західному березі. «Британія не стоятиме осторонь», — наголосив він.
Прем’єр-міністр Франції Франсуа Байру заявив, що Париж, Лондон і Оттава спільно виступають проти подій у секторі Газа та планують визнати палестинську державу. Ця заява трьох держав стала найжорсткішим попередженням Ізраїлю, фактично ізолюючи його на міжнародній арені.
Навіть праві уряди Європи, такі як Нідерланди, різко критикують Ізраїль. Нідерланди ініціювали обговорення можливого скасування угоди про партнерство між ЄС та Ізраїлем. Заступниця єврокомісара Кая Каллас зазначила, що це рішення залежить від Ізраїлю і є оборотним. Щонайменше 17 країн підтримали ініціативу Нідерландів, 9 виступили проти. Міністр закордонних справ Італії заявив: «Ми не хочемо бачити страждання палестинського населення. Ізраїльському уряду треба сказати: досить!».
Мовчання США та невизначеність у Раді Безпеки ООН
Особливо тривожним є мовчання США. Якщо раніше Вашингтон неодноразово захищав Ізраїль, то тепер він утримується від коментарів. Жодного засудження погроз санкціями від Британії, Франції чи Канади не було. У разі винесення питання припинення війни на розгляд Ради Безпеки ООН неясно, чи використають США своє право вето, як це було раніше. Хоча адміністрація Трампа заявляла про підтримку Ізраїлю, повідомлення про його «втрату терпіння» та «розчарування» додають невизначеності.
Представник МЗС Ізраїлю в коментарі ynet заявив: «Ми стоїмо перед справжнім цунамі, яке лише посилюватиметься. Це найгірший стан, у якому ми коли-небудь були. Світ не з нами». За його словами, з листопада 2023 року світ бачить лише кадри загиблих палестинських дітей і зруйнованих будинків, і йому це набридло. «Ізраїль не пропонує жодного рішення, жодної надії, лише смерть і руйнування. Тихий бойкот уже тут і посилюватиметься», — додав він.
Чому Ізраїль опинився в ізоляції?
Одним із ключових факторів є ініціатива Франції. Президент Емманюель Макрон готується визнати палестинську державу на міжнародній конференції за участю Саудівської Аравії в Нью-Йорку наступного місяця. В Ізраїлі вважають, що до цього приєднаються Великобританія, Бельгія, Люксембург та інші країни. Ізраїль передав Франції різкі попередження про можливу жорстку реакцію, зокрема закриття французького консульства в Єрусалимі чи анексію територій на Західному березі.
Ізраїль також відхилив запрошення Франції взяти участь у конференції в Нью-Йорку, присвяченій рішенню про дві держави. У травні 2024 року Норвегія, Ірландія та Іспанія визнали палестинську державу, після чого Ізраїль відкликав своїх послів із цих країн, а в Ірландії закрив посольство.
Західний дипломат пояснив, що ініціатива Франції та Саудівської Аравії має підтримку саудівського лідера Мохаммеда бін Салмана, який прагне використати дипломатичну вагу Франції. «Визнання палестинської держави — не головне. Йдеться про пошук рішення, яке запобігне конфлікту на наступні 30–40 років», — зазначив він, наголосивши на економічних перевагах для обох сторін.
Іншим фактором є страх голоду та кадри руйнувань у Газі, які впливають на громадську думку в західних країнах. У Великобританії та Канаді при владі ліві уряди, відомі своєю критикою Ізраїлю. Макрон, хоча й не належить до лівих, орієнтується на центристів і лівих виборців. Усі три країни вже запровадили часткове або повне ембарго на постачання зброї до Ізраїлю.
Громадська думка в цих країнах стає дедалі більш антиізраїльською через повідомлення з Гази та радикальні заяви ізраїльських міністрів, таких як Бецалель Смотрич та Ітамар Бен-Гвір, про «голод» і «остаточну перемогу». Відсутність поміркованих голосів, які б пропонували план припинення війни чи повоєнного врегулювання, посилює тиск.
Чи можливий розрив відносин?
Поки що розрив дипломатичних відносин з цими країнами здається малоймовірним, хоча заяви стають дедалі різкішими. Можливі кроки включають відкликання послів, додаткові санкції проти екстремістських поселенців або погрози призупинення торговельних угод, які, ймовірно, будуть заблоковані в ЄС за підтримки Угорщини та Чехії.
Однак погрози санкціями та визнанням палестинської держави погіршують атмосферу та сприяють «тихому бойкоту» — уникненню економічних контактів приватним сектором, скасуванню наукових, академічних і культурних проєктів. Міністр закордонних справ Ізраїлю Гідеон Саар різко відреагував, заявивши: «Ми — вільна, незалежна і горда нація, яка бореться за своє існування. Ми не прийматимемо диктату щодо нашої національної безпеки».
Джерело: Ynet
