Президент України Володимир Зеленський з Рустеном Умеровим у вересні 2023 року, коли він призначав його міністром оборони Фото: ОП
В Україні розгортається скандал навколо Агентства оборонних закупівель (АОЗ) та його конфлікту з міністром оборони Рустемом Умєровим. Протистояння, що охоплює кадрові рішення, ефективність закупівель та ризики ручного управління, може мати суттєві наслідки для обороноздатності країни, передає DW
Причини конфлікту та кадрові рішення
На минулому тижні міністр оборони України Рустем Умєров заявив, що не продовжуватиме контракт з директоркою АОЗ Мариною Безруковою, попри рішення Наглядової ради продовжити її повноваження. Крім того, Умєров ініціював службове розслідування та відсторонення Безрукової.
Проте, сама Безрукова заявила, що продовжує виконувати свої обов’язки. Згідно з Єдиним держреєстром, з 25 січня офіційним керівником АОЗ зареєстровано Арсена Жумадилова, який раніше очолював “Державний оператор тилу”. Додатково, 28 січня за поданням Умєрова Кабмін звільнив заступника міністра оборони Дмитра Клименкова, який відповідав за закупівлі.
Що не так із закупівлями?
Агентство оборонних закупівель офіційно запрацювало у 2023 році, отримавши бюджет у 7,81 млрд доларів. Воно створювалося як незалежний орган у структурі Міноборони, підконтрольний Наглядовій раді, яка повинна була забезпечувати прозорість закупівель та мінімізувати політичний вплив. Однак, наприкінці 2023 року Умєров змінив статут АОЗ, що дало Міноборони право призначати керівництво без узгодження з Наглядовою радою у разі загрози національній безпеці.
Міністр оборони аргументує своє рішення про зміну керівництва тим, що агентство не забезпечило армію необхідним озброєнням у повному обсязі, а також допускає витоки інформації про закупівлі. “Замість своєчасного забезпечення армії боєприпасами ми отримали політичні ігри та “зливи” контрактів”, – заявив Умєров.
Реакція Наглядової ради та експертів
Члени Наглядової ради АОЗ не погоджуються з позицією міністра та вважають його дії “ручним управлінням”, що підриває реформу оборонних закупівель. Експерти застерігають, що такі рішення можуть вплинути на довіру міжнародних партнерів та прозорість військових контрактів.
Голова Антикорупційного комітету Верховної Ради Анастасія Радіна закликала Умєрова піти у відставку, а Центр протидії корупції (ЦПК) подав заяву до НАБУ щодо можливої зловживання владою.
Що далі?
Конфлікт лише набирає обертів. Експерти побоюються юридичної невизначеності, яка може призвести до блокування важливих оборонних контрактів. У ситуацію вже втрутилися країни “Великої сімки”, які закликали українську владу дотримуватися принципів прозорості та корпоративного управління.
Подальший розвиток подій покаже, чи зможе уряд знайти компроміс у цьому критичному питанні або ж конфлікт загрожуватиме стабільності українських оборонних закупівель у розпал війни.
