Начальник Генштабу Армії оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ) Герці Галеві Фото: прес-служба ЦАХАЛу
Начальник Генерального штабу ЦАХАЛ Герці Галеві у вівторок повідомив прем’єр-міністру Беньяміну Нетаньягу та міністру оборони Ізраїлю Ізраелю Кацу, що він йде у відставку 6 березня 2025 року. Галеві залишає посаду через два роки і два місяці після призначення, що на десять місяців раніше від стандартного трирічного терміну, повідомляє Ynetnews.
Галеві зазначив, що це рішення є продовженням його обіцянки, даної у жовтні 2023 року, взяти на себе відповідальність за масштабний напад ХАМАСу 7 жовтня, коли бойовики вторглися в південний Ізраїль.
Підсумки каденції та плани на останні тижні
Попри цей провал, Галеві наголосив на значних досягненнях ЦАХАЛу під його керівництвом, зокрема у боротьбі з Хезболлою в Лівані, режимом Асада в Сирії, Іраном, а також у досягненні угоди про обмін заручників із ХАМАСом.
Генерал також підкреслив, що армії вдалося утримати рівень терору на Західному березі на низькому рівні, що дозволило зосередити зусилля на основних фронтах — протистоянні з ХАМАСом і Хезболлою.
Галеві заявив, що до завершення терміну він:
- забезпечить публікацію звіту ЦАХАЛу про помилки, допущені 7 жовтня;
- координуватиме управління режимом припинення вогню;
- підготує армію до можливого переходу до постійного режиму перемир’я.
Політичний тиск та роль уряду
Міністр оборони Ізраїель Кац, який замінив Йоава Галланта на посаді в листопаді 2023 року, активно сприяв виходу Галеві. Багато аналітиків вважають, що Нетаньягу намагається перекласти більшу частину провини за провали 7 жовтня на начальника Генштабу, уникаючи власної відповідальності за тривалу політику співіснування з ХАМАСом.
Питання залишається відкритим: чи закликатиме Галеві до державного розслідування, як це зробив колишній начальник військової розвідки Аарон Халві, пішовши у відставку у серпні 2024 року.
Реакція в армії та суспільстві
Думки офіцерів ЦАХАЛу щодо Галеві розділилися. Частина вважає, що він мав піти раніше, аби взяти повну відповідальність за провали. Інші підтримували його залишитися, щоб забезпечити успішне завершення угоди про обмін заручників, попри опір, який, за чутками, чинив Нетаньягу.
