Іцхак Герцог / Фото: Getty Images
Менше ніж за добу після того, як президент Іцхак Герцог запропонував створити державну комісію з розслідування подій 7 жовтня, прем’єр-міністр Біньямін Нетаньягу публічно знехтував цією ініціативою. Через своє оточення він заявив, що «громадськість заслуговує на справжню комісію, а не на політично заангажовану».
Про це повідомляє Time Ukraine | Israel з посиланням на ізраїльське видання Haaretz.
Іцхак Герцог — символічна фігура в політичній системі Ізраїлю, обмежений у своїх повноваженнях Основним законом, але протягом останніх двох років він намагався стримати політичну деструкцію, що супроводжувала судову реформу уряду Нетаньягу. Заклики до компромісу, зустрічі з експертами, спроби стати медіатором між сторонами — все це не дало результатів. Судова криза лише поглиблюється, а після 7 жовтня країна увійшла у фазу глибокої недовіри до влади.
Нетаньягу ж, замість підтримки ініціативи президента, відповідає звичним політичним цинізмом — мовляв, будь-яка пропозиція з боку Герцога заздалегідь «упереджена». Це відображає глибоке зневажання урядом не лише інституцій, а й самої ідеї демократичного балансу.
Насправді, у президента є засоби впливу — навіть якщо вони не прописані прямо в законі. В історії Ізраїлю вже були приклади, коли президенти діяли всупереч усталеним традиціям. У 1982 році Іцхак Навон домігся створення державної комісії з розслідування різанини в таборах Сабра і Шатіла, виступивши публічно проти позиції уряду. А Хаїм Герцог, батько нинішнього президента, у 1986 році помилував агентів ШАБАК до рішення суду — з міркувань національної стабільності.
Чи здатен Іцхак Герцог сьогодні повторити рішучість своїх попередників? Чи вистачить йому політичної волі відмовитися підписувати нові закони, що розхитують засади демократії?
Це може стати останнім мирним кроком у боротьбі за збереження Ізраїлю як держави, де влада підконтрольна, а право — вище за особисті інтереси. Нині протестні рухи, правозахисники, юристи та академіки вичерпали всі законні способи впливу. Їхні заклики до громадянської непокори не діють на уряд, який не визнає навіть легітимну критику.
Коли влада порушує всі правила гри, єдиний шанс уникнути катастрофи — відмовитися грати за її сценарієм. І саме зараз президент Ізраїлю має можливість не лише увійти в історію, а й врятувати свою країну від історичної ганьби.
