Фото: Depositphotos

На початку 2025 року світова геополітика перебуває в стані напруженого очікування, адже повернення Дональда Трампа до Білого дому збіглося з посиленням ролі БРІКС – об’єднання, в якому Росія та Іран відіграють дедалі помітнішу роль. Цей трикутник – Росія, БРІКС (з Іраном як новим членом) і Трамп – формує складну взаємодію, де економічні, політичні та військові інтереси переплітаються на тлі глобальних змін. Як провідний журналіст, я пропоную розібратися в цій динаміці, спираючись на останні події станом на 28 лютого 2025 року.

Росія та БРІКС: антизахідний вектор і амбіції Путіна

БРІКС, який спочатку замислювався як економічний клуб країн, що розвиваються (Бразилія, Росія, Індія, Китай, Південна Африка), після розширення у 2024 році – з приєднанням Ірану, Єгипту, Ефіопії та ОАЕ – дедалі більше набуває геополітичного забарвлення. Росія, перебуваючи під санкціями Заходу через війну в Україні, бачить у БРІКС інструмент для протидії США та ЄС. Володимир Путін активно просуває ідею створення альтернативи долару – спільної валюти чи платіжної системи, яка б зменшила залежність від західних фінансових інститутів.

У 2024 році на саміті в Казані Росія намагалася переконати партнерів по БРІКС у необхідності такого кроку, однак зіткнулася з опором. Індія та Китай, попри антизахідну риторику, не готові ризикувати своїми економічними зв’язками зі США. Іран, навпаки, став природним союзником Росії в цьому питанні: санкції проти Тегерана роблять його зацікавленим у будь-яких ініціативах, що послаблюють Захід. Разом Росія та Іран намагаються надати БРІКС антизахідного імпульсу, але їхній вплив обмежений неузгодженістю позицій інших членів.

Останні місяці показали, що Росія використовує БРІКС як платформу для демонстрації своєї “неізольованості”. Зустрічі з лідерами Ірану, Китаю та Індії, а також запрошення до блоку нових партнерів, як-от Таїланд чи Туреччина, – це спроба Путіна довести, що Москва має альтернативу західному світу. Проте економічна слабкість Росії (рецесія, падіння доходів від енергоносіїв через санкції) контрастує з амбіціями, а БРІКС залишається радше символом, ніж реальною силою.

Іран у БРІКС: новий гравець із старими цілями

Приєднання Ірану до БРІКС у січні 2024 року стало логічним кроком для Тегерана, який шукає союзників у боротьбі проти американських санкцій. Іран, як і Росія, зацікавлений у створенні альтернативної фінансової системи, а також у зміцненні військово-технічної співпраці з членами блоку. Останні дані свідчать про поглиблення зв’язків між Іраном і Росією: Тегеран постачає Москві дрони та балістичні ракети для війни в Україні, а Росія, ймовірно, ділиться з Іраном технологіями й розвідданими.

У рамках БРІКС Іран намагається позиціонувати себе як регіонального лідера Близького Сходу, конкуруючи з іншими членами, такими як ОАЕ чи Саудівська Аравія (яка, до речі, досі не підтвердила повноправне членство). Проте економічна ізоляція Ірану та його конфлікт із Ізраїлем ускладнюють його інтеграцію в блок. Для Росії Іран – це не лише партнер, а й важіль тиску на Захід, особливо на США, де Трамп тепер має вирішувати, як реагувати на цей альянс.

Трамп і виклик БРІКС: тарифи як зброя

Повернення Дональда Трампа до влади у січні 2025 року різко змінило тональність діалогу між США та БРІКС. Одним із перших зовнішньополітичних акцентів Трампа стала реакція на ідею відмови від долара. У січні він пригрозив країнам БРІКС 100%-ми тарифами на їхні товари, якщо вони просуватимуть власну валюту чи альтернативну платіжну систему. “Долар залишиться королем, а хто спробує інакше – попрощається з американським ринком”, – заявив Трамп у Truth Social.

Ця позиція має особливе значення для Росії та Ірану, чиї економіки й так відрізані від США через санкції. Для них погрози Трампа – радше політичний жест, ніж реальна загроза. Проте для інших членів БРІКС – Китаю, Індії, Бразилії – американський ринок залишається критично важливим. Китай, наприклад, експортує до США товари на сотні мільярдів доларів щороку, і 100%-ві мита можуть завдати нищівного удару по його економіці. Індія, яка балансує між Заходом і БРІКС, також не готова пожертвувати торгівлею з Америкою заради російсько-іранських амбіцій.

Трамп, схоже, обрав стратегію залякування, щоб розколоти БРІКС ізсередини. Його підхід контрастує з м’якшою політикою Байдена, який волів висловлювати “глибоке занепокоєння”. Останні тижні показали, що ця тактика вже впливає: Китай та Індія публічно дистанціюються від ідеї спільної валюти, а Бразилія закликала до “прагматичного діалогу” із США.

Росія, Іран і Трамп: точки протистояння

Відносини Трампа з Росією та Іраном у 2025 році обіцяють бути напруженими, але не без нюансів. З одного боку, Трамп демонструє жорсткість: продовження санкцій проти Росії (27 лютого) і підготовка нових обмежень проти Ірану свідчать про прагнення зберегти тиск. З іншого – його риторика про “мир через силу” і готовність до переговорів із Путіним (наприклад, щодо України) натякають на можливі компроміси.

Росія сподівається скористатися непередбачуваністю Трампа. Путін уже похвалив його за “прагматизм”, розраховуючи, що США можуть послабити підтримку України чи зняти частину санкцій в обмін на поступки. Іран же, навпаки, готується до конфронтації: Тегеран активізував ядерну програму, а співпраця з Росією в БРІКС лише посилює його позицію.

Розкол чи консолідація?

На лютий 2025 року Росія та Іран намагаються зробити БРІКС антизахідним форпостом, але їхні плани наштовхуються на внутрішні суперечності блоку та зовнішній тиск Трампа. США, завдяки економічній силі й тарифним погрозам, мають шанс розколоти БРІКС, відокремивши Росію та Іран від більш прагматичних членів, таких як Китай чи Індія. Водночас Росія й Іран продовжуватимуть зміцнювати свою вісь, використовуючи БРІКС як платформу для протистояння Заходу.

Трамп, зі свого боку, грає у гру сили, де долар – його головна карта. Чи вдасться йому зруйнувати амбіції Росії та Ірану в БРІКС, чи Путін і Тегеран знайдуть спосіб обійти тиск – залежить від наступних місяців. Одне ясно точно: геополітична шахівниця ще далека від рівноваги.

Автор: Katerina Bogdanenko
28 лютого 2025 року