Ронен і Орна Нейтра, батьки американо-ізраїльського громадянина Омера Нейтра, який перебуває в заручниках у Газі після нападу ХАМАС 7 жовтня, виступають на 3-й день Республіканського національного з’їзду (РНЗ) на форумі Fiserv у Мілуокі, штат Вісконсин, США, 17 липня 2024 року. Фото: /Jeenah Moon/ Reuters
Нові дані, оприлюднені ізраїльською владою, вказують, що капітан Омер Нейтра, 21-річний танкіст, загинув 7 жовтня минулого року. Його тіло було викрадене ХАМАС і вивезене до Гази. За рік очікування сім’я Омера – Ронен і Орна Нейтра – виступила на політичних заходах у США, закликаючи повернути тіло їхнього сина. Проте, навіть ці публічні звернення не змусили ХАМАС змінити позицію. Про це пише The Jerusalem Post.
ХАМАС неодноразово демонстрував свою безкарність. Під час жовтневого нападу бойовики вбили американського громадянина Герші Голдберга-Поліна, батьки якого також зверталися до міжнародної спільноти. Лідери угруповання, які перебувають у безпеці в Досі, столиці Катару, продовжують діяти без страху перед наслідками. Підтримка Катару, який є союзником США, надає ХАМАСу простір для маневру.
Після нападу на музичний фестиваль “Нова” та численних вбивств, ХАМАС навіть здобув певну підтримку серед радикальних активістів у США та Європі. Кампанії з підтримки ХАМАС поширюються на університетських кампусах, а в соціальних мережах з’являються графіки, що оспівують дії терористів.
Чому немає тиску на ХАМАС?
На думку аналітиків, відсутність жорсткої реакції США та інших союзників створює небезпечний прецедент. ХАМАС не лише продовжує захоплювати заручників, але й використовує їх як інструмент для затягування військових дій. Ситуація з капітаном Нейтрою та іншими заручниками демонструє, як систематична бездіяльність дозволяє ХАМАСу діяти безкарно.
Наприклад, у жовтні 2023 року ХАМАС звільнив двох американських жінок-заручниць, проте це було одиничне рішення, без подальших зрушень у питанні звільнення інших заручників. Чому не було більше спроб визволення, зокрема вразливих дітей, як-от малюків з родини Бібас?
Дії ХАМАСу доводять, що угруповання вміло маніпулює міжнародними відносинами, використовуючи свої зв’язки у Катарі та Туреччині. Відсутність чіткої реакції від США або їхніх союзників, як і мовчазна підтримка частини суспільства, лише зміцнює впевненість терористів у своїй безкарності.
Важливі питання залишаються без відповідей: чому не здійснюється тиск на країни, які підтримують ХАМАС? Чому сім’ї загиблих та заручників залишаються наодинці зі своїм болем? Без активних дій міжнародної спільноти ХАМАС і надалі залишатиметься загрозою для регіону та світу.
