Фото: “Амана”.
У понеділок адміністрація президента Джо Байдена оголосила про розширення санкцій проти ізраїльських поселенців, включивши до санкційного списку найбільшу поселенську організацію “Амана”. Заснована у 1979 році, організація займається розширенням єврейських поселень на окупованих територіях, зокрема на Західному березі річки Йордан. Очолює її Зеєв Хавер, відомий ветеран поселенського руху. Інформацію про це повідомив портал TimeUkraineIsrael з посиланням на Israelinfo.
“Амана” прагне значного збільшення єврейського населення на Західному березі до одного мільйона осіб. Організація також володіє дочірньою комерційною компанією “Біньянею Бар Амана”, яка активно займається будівництвом нових житлових об’єктів в ізраїльських поселеннях. Цей крок став частиною стратегії США щодо посилення тиску на розширення поселень на окупованих територіях, що викликає критику з боку міжнародної спільноти.
Санкції як частина стратегії США
Нещодавно підписаний указ президента Байдена про санкції проти ізраїльських громадян та організацій став ключовим етапом у реалізації політики США щодо боротьби з насильством та порушенням прав людини на Західному березі. У лютому 2024 року президент США оголосив, що насильство з боку поселенців-екстремістів, а також примусове переселення населення та знищення власності ставлять під загрозу стабільність і безпеку в регіоні. На основі цього указу американський Державний департамент почав вносити до санкційних списків осіб та організації, які сприяють подальшій ескалації конфлікту.
Економічний тиск на ізраїльських поселенців
Санкції США серйозно впливають на фінансову діяльність організації та її членів. Ізраїльські банки почали блокувати рахунки осіб, що потрапили під санкції, що ускладнює їх фінансову діяльність і ведення бізнесу. Водночас Банк Ізраїлю попередив, що порушення міжнародних санкцій може призвести до серйозних наслідків для банківської системи Ізраїлю і загрози для економіки країни.
Реакція релігійно-сіоністських партій і політичний контекст
У відповідь на ці санкції релігійно-сіоністські партії в Ізраїлі намагаються змінити ситуацію, зобов’язавши банки обслуговувати клієнтів, які потрапили під міжнародні обмеження. У неділю було внесено законопроект про обов’язкове обслуговування таких осіб, однак прем’єр-міністр Біньямін Нетаньягу відмовився ставити цей проект на голосування, запропонувавши відкласти рішення до кінця січня 2024 року, щоб дочекатися інавгурації нового президента США, Дональда Трампа.
Міжнародний тиск і підтримка США
Цей крок став важливою частиною ширшої міжнародної кампанії проти ізраїльських поселень, до якої приєдналися й інші країни Заходу. США, поряд з Європейським Союзом та іншими державами, вживають заходи, аби зупинити розширення поселень на окупованих територіях. Цей крок отримав підтримку міжнародної спільноти, яка розцінює поселення як серйозне порушення міжнародного права.
Перспективи політичної ситуації
Очікується, що подальші санкції та міжнародний тиск змусить Ізраїль переглянути свою політику щодо поселень. Однак внутрішня політика країни, зокрема позиція релігійно-сіоністських партій, може затримати або ускладнити реалізацію змін. Події в США також матимуть значний вплив на розвиток ситуації, і багато що залежатиме від майбутньої адміністрації президента Трампа, яка може змінити підхід до цих питань.
