Фото: depositphotos.
21 жовтня Ізраїль опинився в центрі шпигунського скандалу, пов’язаного з Іраном. Розслідування щодо шпигунської діяльності семи ізраїльтян викликало широкі дебати про можливі покарання за державну зраду. Як повідомляє видання Vesty, це змушує повернутися до питання про найсуворіші заходи – від позбавлення громадянства до смертної кари.
Згідно із законодавством Ізраїлю, шпигунство підпадає під кілька категорій злочинів, за які передбачені різні види покарань – від 10 років позбавлення волі до довічного ув’язнення. Проте деякі політики, серед яких міністр спорту і культури Мікі Зоар, закликають до жорсткіших заходів, зокрема смертної кари, для «куплених зрадників», які працюють на ворожі держави.
Шпигунство: покарання та категорії
Закон Ізраїлю виділяє п’ять типів шпигунства, кожен з яких має різні особливості та ступені тяжкості. Найсерйозніші злочини, такі як передача інформації ворогу, караються термінами від 10 років до довічного ув’язнення. Яскравим прикладом є колишній міністр Гонен Сегев, який був засуджений до 11 років позбавлення волі за шпигунство на користь Ірану. Попри те, що його дії розглядалися як шпигунство при обтяжувальних обставинах, до нього не було застосовано статтю про державну зраду.
Мордехай Вануну, відомий як “атомний шпигун”, у 1986 році був засуджений за розголошення секретної інформації про ядерний реактор в Дімоні. Йому було пред’явлено обвинувачення в шпигунстві при обтяжуючих обставинах і державній зраді, за що він отримав 18 років ув’язнення. І хоча смертна кара за державну зраду передбачена законом, вона не була застосована до Вануну, як і в більшості інших випадків.
Журналістка Анат Кам отримала 3,5 роки позбавлення волі за передачу секретних документів журналісту, а не ворогові, що пояснює м’якість її вироку порівняно з іншими справами.
Чи можлива смертна кара за шпигунство?
В Ізраїлі смертна кара фактично застосовується дуже рідко. Останній раз її використовували у справі нацистського військового злочинця Адольфа Ейхмана. Однак нинішні заклики до введення смертної кари за шпигунство під час війни мають політичне підгрунтя. Міністр Мікі Зоар заявив, що для попередження майбутніх зрад Ізраїль має ввести надзвичайно жорсткі міри покарання.
Крім цього, міністр внутрішніх справ Моше Арбель ініціював розгляд питання про позбавлення громадянства ізраїльтян, яких підозрюють у шпигунстві на користь Ірану. Арбель підкреслив, що держава має діяти рішуче, викорінюючи зрадників із власних лав.
Розслідування шпигунської мережі в Ізраїлі поставило перед суспільством питання про адекватність чинних покарань за державну зраду. Попри жорсткість ізраїльського законодавства щодо шпигунства, смертна кара наразі залишається малоймовірною. Проте зростаючий тиск з боку політиків може призвести до перегляду цього питання, особливо в контексті національної безпеки під час війни.
