Місце різанини на музичному фестивалі «Nova». Автор запитує: «Як ми можемо втішитися цього року? Фото: Arie Leib Abrams/Flash90
Трагедія самогубства 22-річної Ширель Голан, яка пережила напад ХАМАС на фестивалі Nova, привернула увагу до масштабної кризи психічного здоров’я серед тих, хто пережив цю жахливу подію 7 жовтня. Хоча вірусні повідомлення про десятки самогубств у спільноті виживших залишаються непідтвердженими, родини та експерти сходяться на думці: емоційний тягар, який лягає на цих людей, стає все важчим. Про це пише The Jerusalem Post.
Чи уряд замовчує проблему?
Деякі свідки, як-от Даніель Шарабі, який під час атаки врятував десятки людей, вважають, що уряд занижує кількість самогубств. Однак міністерство охорони здоров’я Ізраїлю підтвердило лише один випадок – смерть Ширель. Ці суперечливі заяви демонструють прогалини у наданні допомоги та підтримки, що викликає обурення серед родин постраждалих.
«Уряд має діяти рішучіше», – наголошує Еяль Голан, брат Ширель. Його слова підтримують організації, такі як SafeHeart, які допомогли понад 3000 вижилим, але попереджають, що навіть розширені терапевтичні програми залишаються недостатніми.
Боротьба за відновлення
Постраждалі стикаються з неймовірними труднощами. Вони пережили жорстокі сцени насильства, годинами чекали на порятунок і тепер щодня стикаються з тригерами через війну, що триває. За даними міністерства, понад 100 людей наразі госпіталізовані у психіатричні заклади, і щонайменше 30 із них вважаються групою високого ризику щодо самогубства.
«Багато з нас технічно живі, але емоційно загинули 7 жовтня», – розповідає один із вижилих на ім’я Г.Н. Він та інші постраждалі вважають, що наданої допомоги недостатньо для подолання травми.
Альтернативна допомога та ініціативи
На тлі обмеженої державної підтримки з’являються волонтерські та громадські ініціативи. Організація Даніеля Шарабі «Майбутнє для вижилих і поранених» вже допомогла понад 700 людям через терапевтичні консультації, фінансову допомогу та соціальні програми. Так само фонд Tribe of Nova пропонує альтернативні методи лікування, включно зі спортивними секціями та духовними ретритами, які допомагають людям повернутися до нормального життя.
Чи є вихід?
Експерти попереджають, що травми такого масштабу не мають простих рішень. Проте, як зазначає Марк Вайзер із Медичного центру Шиба, більшість людей, які пережили екстремальний стрес, здатні адаптуватися за умови тривалої підтримки.
Водночас війна та перевантажена система охорони здоров’я залишають вижилих у підвішеному стані. «Ми навіть не можемо повністю оцінити масштаб травми, бо вона все ще триває», – говорить Ефрат Атун, директор SafeHeart.
Для сім’ї Голанів ця боротьба стала особистою місією. «Якщо мені вдасться врятувати хоча б одну людину, це вже буде достатньо», – заявляє Еяль Голан.
