Фото: Depositphotos
Українські та російські правозахисники закликають світових лідерів зробити звільнення тисяч українських цивільних осіб, утримуваних у російському полоні, центральною частиною будь-якої мирної угоди. Про це йдеться у статті The Guardian від 1 травня 2025 року.
Олександра Матвійчук, голова київського Центру громадянських свобод, який отримав Нобелівську премію миру 2022 року, наголосила, що переговори щодо припинення війни, які веде адміністрація Дональда Трампа, зосереджені переважно на територіальних питаннях і безпекових гарантіях, ігноруючи гуманітарний аспект. «Це величезна проблема, що ми втрачаємо людський вимір у цьому політичному процесі. Лише вирішення гуманітарного питання може відкрити шлях до сталого миру», – зазначила вона.
У вівторок The Guardian разом із партнерами запустив проєкт «Вікторія», який розслідує смерть української журналістки Вікторії Рощиної в російському полоні та систематичні тортури тисяч цивільних осіб, захоплених російськими окупаційними силами. Попередній розтин тіла Рощиної вказує на те, що вона зазнала тортур перед смертю, а її мозок та інші частини тіла були видалені, ймовірно, щоб приховати причину смерті. Європейська комісія засудила вбивство, а представник ОБСЄ з питань свободи медіа Ян Браату назвав її смерть порушенням міжнародного права, зокрема Женевських конвенцій та конвенцій ООН проти тортур.
За даними українського омбудсмена Дмитра Лубінця, станом на квітень 2024 року зареєстровано 16 000 зниклих безвісти осіб, хоча точну кількість встановити неможливо. Серед затриманих – соціально активні люди, колишні військові, держслужбовці або випадкові жертви, які потрапили в пекло тортур і жорстокого поводження. Ув’язнені часто утримуються без зв’язку із зовнішнім світом, без звинувачень чи доступу до правової допомоги.
The Guardian та партнери зібрали свідчення колишніх в’язнів сумнозвісного слідчого ізолятора №2 у Таганрозі, які підтверджують жорсткі умови утримання: мізерне харчування, відсутність медичної допомоги, тортури електрошоком, фізичне та сексуальне насильство, а також імітацію утоплення. «Коли чуєш про ці умови та тортури, стає зрозуміло, що деякі з цих людей можуть не дожити до завершення політичного процесу», – зазначила Матвійчук.
Карина Малахова-Дячук, співзасновниця організації, що об’єднує родини цивільних в’язнів, наголосила, що звільнення полонених має передувати переговорам щодо територій чи інших питань. «Спочатку має бути угода про повернення всіх людей додому, і лише після цього можна розпочинати інші переговори. Інакше це питання залишиться замороженим», – сказала вона. Її організація представляє родини 380 в’язнів, і за останній рік не було жодного звільнення.
Михайло Подоляк, радник президента Зеленського, підкреслив, що повернення цивільних в’язнів, військовополонених та українських дітей, примусово вивезених до Росії, буде ключовою вимогою України в будь-якій мирній угоді. Навіть ті, кого в Росії засудили за «тероризм» чи інші злочини, повинні бути звільнені, адже такі вироки Україна не визнає.
Правозахисники, зокрема Олег Орлов із російської організації «Меморіал», яка також отримала Нобелівську премію миру 2022 року, закликають до кампанії «People First», що виступає за звільнення всіх в’язнів та дітей на ранньому етапі мирного процесу. Орлов запропонував можливий механізм: одночасне звільнення українських цивільних в’язнів та громадян України, затриманих за звинуваченнями у співпраці з російськими окупантами, з подальшим їхнім переміщенням до Росії.
На тлі цих закликів адміністрація Трампа, за даними Reuters, розробила проєкт мирного плану, який охоплює території, економічні питання та безпекові гарантії, але не згадує проблему в’язнів. Це викликає занепокоєння правозахисників, які вважають, що без вирішення гуманітарного питання будь-який мир залишиться нестійким.
Джерело: The Guardian
