фото : REUTERS / SCANPIX
«У світі немає жодного конфлікту, оцінка якого не змінилася б під впливом нової адміністрації у Вашингтоні», — заявив президент Федеральної розвідувальної служби Німеччини (BND) Бруно Каль в інтерв’ю DW 8 березня 2025 року. Ця думка, висловлена на тлі тривожної глобальної нестабільності, підкреслює центральну роль Сполучених Штатів у сучасній геополітиці. Проте для Каля ключовою темою залишається війна Росії проти України — конфлікт, який, на його думку, є лакмусовим папірцем для майбутнього європейської безпеки. Чи зможе Європа вистояти, якщо американська підтримка остаточно вислизне з її рук?
Розвідка як щит: європейська солідарність перед лицем Росії
Каль переконаний, що європейські розвідувальні служби мають об’єднати зусилля, щоб забезпечити Україну актуальною інформацією для зміцнення її оборони. «Я все ще сподіваюся, що нам вдасться захистити Україну, насамперед від Росії. Це завдання, яке Захід мусить виконати разом», — наголосив він, додавши, що європейські уряди докладають «надзвичайних зусиль» у цьому напрямку. Проте його слова про надію на повернення американців до активної підтримки звучать як тривожний дзвін: без США європейський фронт виглядає вразливим.
Ця вразливість стала особливо очевидною після рішення Вашингтона 5 березня призупинити передачу Україні не лише озброєнь, а й розвідданих. Директор ЦРУ Джон Реткліфф підтвердив цей крок, а радник президента США Майкл Уолтц додав, що допомога відновиться лише за умови початку мирних переговорів Києва з Москвою. Чи є це прагматичним тиском на Україну, чи поступкою Кремлю? Відповідь залишається неясною, але наслідки вже відчутні.
Втрата очей: як відсутність американських даних послаблює Україну
Американський Інститут вивчення війни (ISW) у своєму аналізі зазначає, що припинення доступу Києва до розвідки США «значно ускладнить здатність України захищатися від російських атак на військові та цивільні об’єкти». Без американських даних системи ATACMS і HIMARS, які дозволяли завдавати точкових ударів по окупованих територіях і навіть углиб Росії, втрачають свою ефективність. «Це може змінити поведінку російських пілотів, дозволивши їм діяти ближче до лінії фронту, а також розширити використання керованих бомб у прифронтових зонах», — попереджають експерти ISW.
Ця втрата нагадує слова Сунь-цзи: «Знаючи ворога і знаючи себе, можна не боятися результату сотні битв». Позбавлена американських «очей», Україна опиняється в темряві, а Росія отримує шанс перехопити ініціативу. Для Європи це не просто тактична проблема, а стратегічна загроза.
Плани Путіна: Україна як трамплін до нового порядку
Бруно Каль бачить у війні ширший контекст. «Раннє завершення конфлікту в Україні дозволить Росії спрямувати свою енергію туди, куди вона прагне — проти Європи», — застерігає він. За його словами, справжня мета Путіна — не лише підкорення України, а створення нового світового порядку, де НАТО відступає, а сфера впливу Москви розширюється на Захід. «Найкраще — без американців у Європі», — додає Каль, натякаючи на давню мрію Кремля, яка тепер здається ближчою, ніж будь-коли.
Ця думка перегукується з ідеєю Макса Вебера про те, що «політика — це повільне буріння твердих дощок». Росія терпляче просуває свою стратегію, і відмова США від активної участі може стати для неї несподіваним подарунком. Чи готова Європа заповнити цю прогалину?
Розвідувальна мережа: сила в єдності
Каль підкреслює критичну роль співпраці між світовими розвідками. «Жодна країна не здатна самотужки впоратися з загрозами — від російської агресії до ісламістського тероризму», — констатує він. Обмін даними, за його словами, є не просто технічною необхідністю, а питанням виживання. Відповідаючи на запитання про залежність Німеччини від американської розвідки, він визнає: «Ми покладаємося на наших друзів по той бік Атлантики, як і вони на нас. Інформація, що рятує життя, не знає кордонів».
Ця взаємозалежність нагадує слова Джона Донна: «Ніхто не є островом». Навіть якщо політичні вітри у Вашингтоні зміняться, Каль сподівається, що обмін розвідданими з США продовжиться. Але чи вистачить цього, щоб стримати Росію?
Європа на роздоріжжі
Ситуація ставить Європу перед складним вибором: посилити власні розвідувальні та оборонні спроможності чи чекати, поки Америка повернеться до столу переговорів. Поки Німеччина та її союзники намагаються підтримати Україну, тінь американської політики нагадує про крихкість нинішнього порядку. Як писав Альбер Камю, «у людини є лише одна справжня розкіш — це розкіш надії». Для Бруно Каля ця надія поки жива, але її межі стають дедалі помітнішими. Чи вдасться Європі стати самодостатньою перед лицем загрози зі Сходу? Відповідь залежить не лише від розвідки, а й від політичної волі — як у Берліні, так і за океаном.
