Українські фермери стикаються з серйозними економічними труднощами через продовження російського вторгнення, що робить вирощування зернових культур збитковим видом діяльності у 2024 році. Експерти прогнозують, що нестабільність у регіоні, зруйнована інфраструктура та проблеми з логістикою продовжать негативно впливати на аграрний сектор країни.
Від початку російського вторгнення українські аграрії зіштовхнулися з численними проблемами. Зростання вартості палива, добрив та насіння, а також постійні ризики для життя та безпеки працівників полів значно ускладнили сільськогосподарську діяльність. За даними Міністерства аграрної політики та продовольства України, цьогорічні втрати сільгоспвиробників сягають мільярдів гривень.
Інфраструктурні проблеми
Війна завдала значної шкоди інфраструктурі, яка є ключовою для аграрного сектора. Зруйновані дороги, мости та залізничні колії ускладнюють доставку продукції на внутрішні та міжнародні ринки. Порти Чорного моря, що традиційно використовувалися для експорту зерна, також зазнали значних пошкоджень, що обмежує можливості експорту.
Логістичні перешкоди та експортні проблеми
Обмеження та блокади, запроваджені російськими силами, зробили транспортування зерна ще більш складним і дорогим. Затримки на кордонах, проблеми з доступом до портів та нестача транспортних засобів призвели до зниження обсягів експорту, що, своєю чергою, зменшило прибутки аграріїв.
Міжнародна спільнота продовжує надавати підтримку Україні у вигляді фінансової допомоги та гуманітарних вантажів. Однак, за словами аналітиків, ці заходи не можуть повністю компенсувати збитки, завдані аграрному сектору країни. Зокрема, необхідні довгострокові інвестиції в відновлення інфраструктури та підтримку фермерів для стабілізації ситуації.
На думку експертів, вирощування зернових культур в Україні залишатиметься збитковим видом діяльності щонайменше до кінця 2024 року. Для поліпшення ситуації необхідні активні дії як з боку українського уряду, так і з боку міжнародних партнерів. Відновлення миру та стабільності в регіоні є ключовим фактором для відродження аграрного сектора та забезпечення продовольчої безпеки країни.
Українські фермери сподіваються на стабілізацію ситуації та відновлення нормальної діяльності, однак поки що продовжують працювати в умовах постійних ризиків та економічних викликів, спричинених війною.