Фото: Depositphotos
Американська газета The Washington Post опублікувала сміливу колонку палестинського адвоката Муміна аль-Натура — одного з організаторів нещодавніх протестів у секторі Газа проти режиму ХАМАС. У минулому — політичний в’язень угруповання, аль-Натур звинувачує його у корупції, зловживаннях та руйнуванні майбутнього палестинців.
У своїй статті він заявляє: відновлення бойових дій стало нищівним ударом для всіх, окрім самого ХАМАСу, який бачить у війні можливість ще міцніше утримати владу, яку вже давно боїться втратити. Проте, за словами юриста, мешканцям Гази вже нічого втрачати — саме тому вони виходять на вулиці, протестуючи проти 18-річної диктатури.
«Позиція нашого руху зрозуміла. ХАМАС має піти, бо мешканці Гази хочуть жити. Ізраїльські заручники мають бути звільнені, а ця війна — нарешті завершена. Водночас Ізраїль повинен визнати наше право на існування та національні прагнення», — пише аль-Натур.
З гіркою іронією автор зазначає: багатьом на Заході важко уявити протести проти ХАМАСу в Газі — особливо після півторарічної хвилі демонстрацій у США та Європі, де чимало активістів підтримували не лише палестинців, але й сам ХАМАС.
«Та підтримувати ХАМАС — означає бажати палестинцям смерті, а не свободи. ХАМАС не визволяє, а знищує нас — війною, бідністю та здирництвом», — наголошує він.
Аль-Натур звинувачує ХАМАС не лише у використанні мирного населення як живого щита, а й у систематичному розкраданні гуманітарної допомоги, яку потім продають на чорному ринку, наживаючись на голоді.
Окрему критику автор адресує західним пропалестинським організаціям, які воліють мовчати, коли мова йде про право жителів Гази бути вільними від ХАМАСу:
«Ми, палестинці, маємо право самі обирати своє майбутнє. Коли війна скінчиться, хтось захоче залишитися й відбудовувати сектор, хтось — виїхати. Дехто, можливо, продовжить боротьбу проти Ізраїлю, але багато хто — як і я — сподіваються знайти новий шлях уперед для себе і своїх родин», — пише він.
Колонка аль-Натура — рідкісний і важливий голос ізсередини Гази, який кидає виклик не лише окупації, а й внутрішньому гніту. У ній лунає чітке послання: палестинці прагнуть не героїзації війни, а справжньої свободи — і ХАМАСу в цій свободі немає місця.
