Фото: Depositphotos
Royal United Services Institute (RUSI)
Сучасний світ стикається з новим типом загроз, де держави використовують злочинні угруповання для ведення так званих “сірих зон” операцій, що розмивають межі між миром і війною. Про це йдеться у новій статті Королівського інституту об’єднаних служб (RUSI), опублікованій на сайті rusi.org. Автори Роберт Шуетт та Лука Трента аналізують, як країни, такі як Іран і Росія, залучають кримінальні мережі для здійснення таємних операцій, що загрожують не лише окремим державам, але й основам міжнародного порядку.
Злочинці як інструмент державних інтересів
Одним із яскравих прикладів є справа, розкрита Міністерством юстиції США у січні 2024 року. Іранське Міністерство розвідки та безпеки (MOIS) організувало змову з метою вбивства іранського дисидента та його супутника. До операції залучили наркоторговця Наджі Шаріфі Зіндашті та двох канадських громадян, один з яких, Деміон Райан, є членом відомого злочинного угруповання Hells Angels. Злочинці отримали замовлення на суму 350 000 доларів США через зашифровану платформу SkyECC. Цей випадок ілюструє, як держави використовують кримінальні мережі для досягнення геополітичних цілей, зберігаючи видимість “правдоподібного заперечення”.
Чому держави обирають такий шлях?
Автори статті виділяють кілька причин зростання подібних операцій:
- Експедитивність і доступність технологій: Зашифровані платформи дозволяють легко координувати дії, залучаючи як свідомих, так і несвідомих виконавців.
- Вигода для обох сторін: Співпраця між державами та злочинцями приносить не лише політичні, а й фінансові дивіденди.
- Плащ “правдоподібного заперечення”: Використання проксі-агентів дозволяє державам уникати прямої відповідальності.
- Відповідь на санкції: Росія та Іран, перебуваючи під санкційним тиском, адаптували свої методи, використовуючи кримінальні мережі для обходу обмежень.
Порушення “правил гри”
Матвій Редхед, експерт RUSI, зазначає, що ці операції є прикладом “державного управління в поганій вірі”, яке спотворює усталені норми міжнародних відносин. Хоча розвідка завжди діяла в тіні, сучасні методи, такі як залучення злочинних угруповань, руйнують взаємне визнання, необхідне для функціонування міжнародного співтовариства. Наприклад, у 2024 році Росія була звинувачена у змові проти генерального директора німецької компанії Rheinmetall Арміна Паппергера, що стало частиною ширшої кампанії саботажу.
Виклики та відповіді
Автори виділяють три основні виклики:
- Міжнародна співпраця: Транснаціональні загрози вимагають координації, але такі інституції, як Інтерпол чи ООН, часто не враховують геополітичний контекст злочинів, що підтримуються державами.
- Інституційні прогалини: Розвідувальні та правоохоронні органи в державах діють за різними мандатами, що ускладнює боротьбу з гібридними загрозами.
- Переосмислення загрози: Поєднання організованої злочинності та державних операцій є стратегічною атакою на міжнародний порядок, що вимагає не лише оперативних, а й моральних та аналітичних відповідей.
Роль “Англійської школи”
Теоретичний підхід “Англійської школи” міжнародних відносин допомагає зрозуміти ці загрози як порушення легітимних практик. Він пропонує розрізняти плюралістичні підходи, де держави співіснують попри розбіжності, та солідаристські, де переслідуються спільні цінності. Це дозволяє прогнозувати поведінку держав і створювати нові норми, що обмежують деструктивні практики.
Висновки
Стаття підкреслює необхідність адаптації до нових реалій, де межі між державними та злочинними діями розмиваються. Демократії повинні захищатися, не втрачаючи власних цінностей. Для цього потрібні нові стандарти міжнародної поведінки, посилена співпраця та переосмислення загроз, що виходять за межі традиційних уявлень про розвідку чи злочинність.
Для детального ознайомлення з аналізом та рекомендаціями, відвідайте оригінальну статтю на сайті RUSI.
