Фото:Depositphotos
Перенесення війни на територію противника є потужним інструментом, здатним змінити хід конфлікту та створити нову динаміку на полі бою. Сучасний конфлікт між Україною та Росією отримав новий поворот, коли українські війська здійснили успішне вторгнення на територію Курської області Росії. Це стало серйозним викликом для Москви та підбадьорило українське суспільство, але ця тактика не є новою. Видання The Hill згадує подібний випадок з Ізраїлем у 1973 році, коли ця країна провела рішучий контрнаступ, змінивши хід війни.
Історичний екскурс: Війна Судного дня
У жовтні 1973 року Ізраїль опинився в надзвичайно скрутному становищі. Він зазнав несподіваного нападу з боку Сирії та Єгипту, які скористалися моментом під час святкування єврейського свята Йом-Кіпур. Ізраїльські війська втратили контроль над багатьма стратегічними пунктами, і здавалося, що війна може завершитися поразкою. Проте Ізраїль швидко оговтався та перейшов у контрнаступ. Для перелому ситуації було ухвалено сміливе рішення — перенести бойові дії на територію Єгипту.
Вторгнення Ізраїлю на єгипетську землю, зокрема перетин Суецького каналу, змінило хід війни. Ізраїльські війська наблизилися до Каїра, ізолювавши Третю єгипетську армію та створивши загрозу для столиці. Така зміна динаміки змусила великі держави — Радянський Союз і Сполучені Штати — які підтримували відповідно Єгипет та Ізраїль, посилити свої зусилля щодо укладення перемир’я, побоюючись втягування у відкритий конфлікт.
Сучасні паралелі: Україна проти Росії
Аналогічні тактичні прийоми спостерігаються в сучасній війні України проти Росії. Українське вторгнення на територію Росії не лише викликало збентеження у Москві, але й порушило питання про можливість продовження війни на власній території агресора. Видання The Hill наголошує, що хоч мало хто вірить у реальну загрозу для столиці Росії, географічна близькість бойових дій до Москви викликає значне занепокоєння серед російського керівництва.
Як і у випадку з Ізраїлем у 1973 році, тактика перенесення війни на територію ворога може стати вирішальним фактором для зміни балансу сил у конфлікті. У разі успіху українських сил, Росія може опинитися в ситуації, коли її армія не зможе повернути втрачені території, що поставить під сумнів непереможність Володимира Путіна та підірве його авторитет як лідера країни.
Проте, як зазначає The Hill, ситуація для Путіна значно складніша, ніж була для лідера Єгипту Анвара Садата. Для Єгипту мир, досягнутий шляхом переговорів, став компромісним рішенням після часткових успіхів на полі бою. Натомість для Путіна будь-який компроміс може стати політичним крахом, враховуючи його тривалу агресивну політику щодо України.
Новий вимір конфлікту
Вторгнення українських військ на територію Росії відкриває нову сторінку у війні, змушуючи російське керівництво переосмислити свої стратегічні плани та реагувати на нові виклики. Ця тактика може стати важливим кроком на шляху до завершення конфлікту, як це було у війні Судного дня, коли Ізраїль, перенісши бойові дії на територію ворога, зміг змінити хід війни та добитися перемир’я.
Зараз Україна робить подібний крок, сподіваючись не лише підвищити бойовий дух своїх військ і громадян, але й змусити Росію переглянути свою агресивну стратегію. Чи вдасться це — покаже час, але історичні прецеденти свідчать, що такі дії можуть мати вирішальний вплив на перебіг конфлікту.
