Фото: The Times
На тлі зростання тривог щодо можливого збройного конфлікту в Європі, країни Балтії — Естонія, Латвія та Литва — активно укріплюють свої східні кордони. У межах спільної оборонної стратегії НАТО вони реалізують масштабний проєкт під назвою «Балтійська лінія оборони», який охоплює близько 965 кілометрів уздовж кордонів із Росією та Білоруссю.
Про це повідомляє The Telegraph.
Тисяча бункерів і мережа укріплень
У межах ініціативи планується встановлення понад 1000 бетонних оборонних споруд, з яких щонайменше 600 буде зведено в Естонії. Крім того, проєкт включає траншеї, протитанкові рови, підземні сховища для боєприпасів та логістичні пункти забезпечення.
Ці укріплення розроблені не лише для стримування потенційного противника, а й для завдання йому втрат у разі повномасштабної агресії.
Чи встигнуть збудувати вчасно?
Попри високі темпи будівництва, експерти попереджають: повна реалізація проєкту може тривати до десяти років. Утім, як зауважив колишній міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс, часу може й не бути:
“Путін не чекатиме десятиліття. Найнебезпечніший період настане одразу після завершення бойових дій в Україні.”
Ці побоювання підкріплюються і даними данської розвідки, яка вказує, що Росія зможе відновити свої збройні сили протягом шести місяців після закінчення війни в Україні та буде здатна розпочати локальні конфлікти в прикордонних державах. Через два роки вона, за прогнозами, зможе вести регіональні війни, а через п’ять — бути готовою до масштабного конфлікту в Європі.
НАТО посилює присутність у регіоні
У 2023 році країни НАТО ухвалили оновлену стратегію оборони Балтії, що передбачає підтримку з боку Фінляндії, Польщі та Німеччини.
На сьогодні в Латвії дислокуються міжнародні сили під командуванням Канади, у Литві — підрозділи під контролем Німеччини, а в Естонії перебуває близько 1000 британських військових. Та цього недостатньо, наголошують у Вільнюсі, Ризі та Таллінні: вони вимагають постійну присутність бойових бригад Альянсу, а не лише ротаційні батальйони.
“Росіяни можуть пройти країну за кілька годин. У нас немає стратегічної глибини, тож ми зобов’язані оборонятись з першого метра”, — підкреслив Ландсбергіс.
Не стіна, а розумна система
Фахівці зауважують, що «Балтійська лінія оборони» — це не суцільна бетонна стіна, як, скажімо, знаменита лінія Мажино у Франції.
“Це не бар’єр, а мережа гнучких укріплень, що спрямовують противника в зони, де його можна ефективно знищити”, — пояснює Марта Кепе, старша аналітикиня Rand Corporation.
Аналітики додають, що успішна оборона в сучасній війні — це поєднання фортифікацій і технологій. Використання дронів, супутникової розвідки та цифрового командування дозволяє контролювати рухи ворога в реальному часі.
“У світі мобільної війни оборона стає мистецтвом. Не можна просто збудувати стіну — треба передбачити маршрути вторгнення і створити умови, в яких ворог втрачає темп та ініціативу”, — зазначає Майкл ДіКіанна, науковий співробітник Інституту світової політики.
Що означає цей проєкт?
«Балтійська лінія оборони» — це не лише захист кордонів, а й символ рішучості. У світі, де геополітична напруга зростає, ця ініціатива — чіткий сигнал про готовність країн Балтії боронити свою незалежність від першої хвилини.
“Ми готові захищатися негайно, з першого сантиметра — бо в нас немає іншого вибору”, — заявив заступник міністра оборони Литви Кароліс Алекса.
