Михаїл Кавелашвілі Фото: Zhong Zhong / Xinhua News
У неділю, 17 грудня, Михаїл Кавелашвілі, відомий своїми критичними висловлюваннями щодо Заходу, офіційно склав присягу як новий президент Грузії. Ця подія відбулася на фоні політичної кризи, яка охопила країну після замороження урядом переговорів щодо вступу до Європейського Союзу. Це рішення викликало масові проєвропейські протести, які в деяких випадках силоміць розганяла поліція.
Зурабішвілі оголосила себе “єдиним легітимним президентом”
Колишня президентка Саломе Зурабішвілі у день інавгурації Кавелашвілі заявила, що вважає себе «єдиним легітимним президентом Грузії». Виступаючи перед натовпом своїх прихильників біля президентського палацу, вона наголосила:
«Я залишаю президентський палац, щоб бути поруч із вами, несучи з собою вашу довіру, прапор і легітимність».
Зурабішвілі також стверджує, що обрання Кавелашвілі відбулося у результаті фальсифікацій, які, за її словами, супроводжували парламентські вибори у жовтні. Вона отримала підтримку від опозиційних партій, які вважають вибори непрозорими.
Криза довіри та протести
Грузія опинилася у вирі політичної кризи після виборів, на яких партія “Грузинська мрія” здобула перемогу. Опозиція, що орієнтується на Захід, заявила про масштабні порушення. Ситуацію ще більше загострило рішення уряду відкласти процес євроінтеграції до 2028 року, що спричинило багатотижневі демонстрації на підтримку вступу до ЄС.
Минулої п’ятниці парламент ухвалив жорсткі обмеження щодо протестів, включаючи збільшення штрафів для учасників і заборону на використання феєрверків, лазерів та закриття обличчя під час демонстрацій.
Обрання Кавелашвілі: виклик чи новий курс?
Новим президентом Грузії було обрано ультраконсерватора Михаїла Кавелашвілі, який є вірним союзником правлячої партії. Його обрання відбулося на тлі масштабних антиурядових протестів. Партія “Грузинська мрія” заперечує будь-які звинувачення у фальсифікаціях і звинувачує опозицію у спробі дестабілізувати ситуацію в країні.
Критики звинувачують уряд у переході до авторитаризму та свідомому віддаленні від євроінтеграції, що стає все більш відчутним викликом для грузинського суспільства.
Подальший розвиток подій у Грузії привертає увагу міжнародної спільноти, адже країна опинилася перед вибором між збереженням демократичних принципів та посиленням авторитарного курсу.
